СПЕЦПРОЄКТ
Більшість тварин, яких доводиться рятувати – домашні:
Минув рік повномасштабної війни. Починаючи з 24 лютого 2022 року життя кожного українця змінилося. Ворог планував швидко захопити Україну. Але зустрівся з шаленим опором її громадян. Уся нація згуртувалася заради єдиної мети - Перемога
як виживають притулки під час повномасштабної війни
Під час повномасштабної війни кількість тварин у притулках і на утриманні зооволонтерів стрімко зросла. Зокрема, на 20-30% їх стало більше в тилових областях, на 60% - у зооволонтерів, 100% і більше — в притулках прифронтових областей. Більшість тварин, яких доводиться рятувати – домашні, покинуті господарями під час евакуації.

Про це розповіли в дослідженні центру вивчення громадської думки “Соціоінформ” на замовлення найбільшого українського виробника харчування для котів і собак Kormotech. Компанія з 2014 року рятує тварин від війни. У 2022 році Kormotech заснував національну ініціативу Save Pets of Ukraine.
Дослідження було ініційоване компанією Kormotech з метою оцінки масштабу катастрофічного впливу повномасштабної війни на життя тварин. Створили базу організацій та волонтерів, які опікуються покинутими собаками та котами. Також визначили їх нагальні потреби. Загалом в Україні є 510 притулків, стерилізаційних центрів та зооволонтерів, які опікуються покинутими тваринами. Станом на січень 2023 року, під опікою було 25799 собак та 19473 котів.
Найбільше притулкам, зооволонтерам не вистачає кормів, ветеринарної підтримки, ліків, за даними Save Pets of Ukraine від Kormotech. Раніше основним джерелом допомоги були пожертви українців. Нині вони значно знизились через масову міграцію та падіння рівня доходів населення. Тому притулки вимушені скорочувати персонал, бо бракує грошей на зарплату. Є дефіцит прибиральників, працівників, які б вигулювали тварин, займались їх соціалізацією. Немає фахівців, які б займались прилаштуванням тварин, проводили фотосесії, розміщували оголошення. Також накопичуються борги за медичне обслуговування. Доводиться самотужки лікувати тварин, змінювати їх раціон. Взимку виникали проблеми з опаленням притулків, адже ціни на дрова та енергоносії зросли. Атаки ворога на енергетичну інфраструктуру додали потребу в генераторах, ліхтарях, матеріалах для утеплення приміщень.
Через нестачу місць у притулках активніше застосовуються гібридні форми опіки: перетримка, годівля на вулиці тощо. Прилаштувати тварин у нові сім'ї нині не просто, люди бояться зобов'язань. Якщо безпритульні собаки та коти хоч якось можуть виживати на вулиці, то домашні дуже хворіють. Особливо складно породистим тваринам, які потребують особливого догляду. До того ж під час війни скоротили активність стерилізаційні програми. Це сприятиме розмноженню безпритульних тварин у майбутньому.

“Ельза кілька разів рятувала людей”

«Найбільша проблема – це оплата за лікування. З початком війни у нас збільшилася кількість тварин із гарячих точок. Багато травмованих. Фондів і спонсорів ми не маємо. Якщо треба гроші на лікування, стерилізацію, обробку чи перетримку, просимо людей через соцмережі. Звітуємо чеками. З кормом і смаколиками допомагає Save Pets of Ukraine. Вони взяли під патронаж 15 наших тварин. Допомогли коштами на стерилізацію, вакцинацію та чипування. Передали тваринам іграшки», - розповіла Анастасія Тришкіна, керівниця громадської організації «Песики Києва» і засновниця притулку Dogs Adopt Kyiv.
Під час війни з'явилася можливість прилаштування тварин за кордоном, завдяки підтримці міжнародної спільноти.

«Ще рік тому ми цього не робили. Було дуже дорого. Не мали знайомих, контактів, не знали як підготувати документи. Нині тварин побільшало, а прилаштувати в сім’ї стало складніше, бо люди стали менше брати. У когось власники житла не дозволяють, хтось фінансово не потягне.
Вийшли на європейських волонтерів. Домовляємося з перевізниками й оформляємо документи тваринам. Це все додаткові витрати. Прилаштовуємо наших собак і котиків у притулки та сім’ї за кордоном”, - додала засновниця притулку.
Анастасія розповіла історію спанієля Ельзи з Ірпеня на Київщині:

“Ми її вивезли під час бойових дій. Заявку зробила власниця. Вона розповіла, що свого часу розлучилася з чоловіком. Ельза залишилася жити з ним. Коли він евакуювався, то 14-річну собаку не забрав. Ми приїхали за вказаною адресою, а будинок розбомбили. Ельзу знайшли наступного дня в підвалі.

Дізналися, що ця собака кілька разів рятувала людей. Вперше — дитину господарів. Кинулася під колеса машини та взяла на себе удар. Іншого разу, коли сусід вночі бив свою дружину, Ельза розбудила мешканців. До приїзду поліції чоловік встиг вистрелити в Ельзу. Її лікували від поранення. Втретє — коли Ельза взяла на себе агресію зграї собак. Вона була для людей, як янгол. Попри це стала нікому не потрібною. Але нам дуже пощастило. Її майже відразу забрали в сім’ю бельгійця-дипломата. Він приїжджає в Україну по роботі. Ельза йому дуже сподобалася. Тепер вона мандрує з новим господарем по країнах і живе своє класне життя».
У січні 2023 року ініціатива Save Pets of Ukraine запустила пілотну програму патронажу притулків. Кінцевою метою є прилаштування тварин у сім’ї. Нині ініціатива взяла під опіку 57 тварин із 4 притулків у Охтирці, Трускавці, Києві, Горішніх Плавнях. Зокрема, притулок Dogs Adopt Kyiv Анастасії Тришкіної став учасником програми патронажу. Save Pets of Ukraine надає корм, переноски/клітки для транспортування, повідці та нашийники для собак, вакцину для імунізації, препарати від паразитів. Оплачують послуги стерилізації у партнерській клініці, допомагають з оформленням паспортів. Після успішного завершення пілотного проєкту, Save Pets of Ukraine планує масштабувати програму патронажу до 50 притулків.
На прифронтових територіях гостро стоїть питання руйнувань, необхідної евакуації, закупівлі та доставки кормів, ліків для тварин. Місцеві притулки й волонтери покладаються на допомогу громадськості, зоозахисних організацій, благодійних фондів та бізнесу. Зокрема, з березня 2022-го по січень 2023 року ініціатива Save Pets of Ukraine передала майже 1000 т корму, що становить чверть загальнонаціональної потреби. З них 20% надано компанією Kormotech, решта надійшла від партнера ініціативи – благодійного фонду U-Hearts та іноземних донорів. Також надавали притулкам генератори, обігрівачі, вакцини, медичні препарати, клітки, переноски для транспортування тварин тощо.

“До війни в місті всі собаки та коти були стерилізовані. З 2014 року ситуація дуже загострилася”

1000
передала ініціатива Save Pets of Ukraine з березня 2022-го по січень 2023 року, що становить чверть загальнонаціональної потреби
тон корму
«Об’єднали зусилля з волонтерами Мар’їнки. Домовляємось про гуманітарку для тварин. Ще не було такого, що не вистачало кормів. Передаємо їх тим, хто годує тварин в Мар’їнці, Максимільянівці, Красногорівці. Там майже не залишилось людей, а тварин дуже багато. Збираємо заявки на евакуацію і передаємо волонтерам з Харкова, вони забирають тварин. Хлопці їздили в Бахмут, Соледар, Мар’їнку, Максимільянівку, Горівку. Буває, що ми самі домовляємось. До нас привозять тварин на перетримку. Опісля їх забирають інші притулки. Нещодавно були волонтери з Кропивницького. Вже вп’яте приїдуть з харківського притулку «Порятунок тварин», - каже Наталія Даценко.
«Сім років тому ми були громадською організацією. Стерилізували безпритульних тварин. Міська рада виділила на території житлово-комунального господарства бокси для перетримки. До війни в місті всі собаки й коти були стерилізовані. З 2014 року ситуація дуже загострилася. Ми знаходимося за 15 кілометрів від зруйнованої Мар’їнки. Багато тварин звідти прибігло в нашу сторону. До повномасштабної війни зібралося 60 собак і 20 котів. У квітні та серпні чимало тварин вивезли в притулок «Друг» в Дніпро. Звідти їх евакуюють в Європу.
Одна з наших собачок Діна, вона інвалід, зараз знаходиться у мініпритулку в Бельгії. Ми її знайшли восени на вулиці з перебитим хребтом. Перелом був застарілий. Операція б вже не допомогла. В Кураховому один чоловік зробив їй візочок. Діна демонструє справжній український незламний дух, не дивлячись на проблеми зі здоров'ям», - розповідає директорка притулку «Теремок» Наталія Даценко з міста Курахове на Донеччині. Сюди військові та волонтери привозять покинутих тварин із зони бойових дій.

«Теремок» намагається покривати проблеми з тваринами не тільки Курахівської, а й Мар’їнської громади.
Добова норма споживання корму:
Щодня одній тварині потрібно
300
грам
250
грам
В день притулкам і зооволонтерам необхідно
7 740
кілограм
4 868
кілограм
Річна потреба
2 825
тонн
1770
тонн
Кішку Димку повернули господарям
Актуальними проблемами для прифронтових територій називають: відсутність електроенергії, води, газу, програм стерилізації тварин, поширення інфекцій. Складно придбати корм, бо зруйновані виробництва, закриті магазини, за даними дослідження Save Pets of Ukraine від Kormotech. Є проблеми з доставкою їжі для тварин через блок-пости. Бо у волонтерів часто відсутні документи, які б підтверджували потребу перетину лінії розмежування.

«Наш притулок був розташований в районі П’ятихаток. Було близько 300 собак і 80 котів. Коли почалася повномасштабна війна, його частково розбомбили. Довелося екстрено евакуювати тварин. Їх прийняли за кордоном різні організації. Далі щодня до нас надходили заявки про допомогу в порятунку та евакуації тварин із мікрорайону Салтівка, а пізніше з Харківської, Донецької та Луганської областей. Масово зверталися власники тварин, військові», - розповіла Ярина Вінтонюк, представник комунікації з іноземними донорами та пресою громадської організації «Порятунок тварин Харків». Вона існує понад 7 років. Раніше займалися міськими безпритульними тваринами.
За рік війни команда притулку евакуювала 9 518 тварин.
«Зараз орендуємо конюшню. Окрім 300 собак, у нас уже близько 500 врятованих котів. Ми виділили місце, куди можуть приходити люди, військові, діти та спілкуватися з котиками. Шукаємо тваринам нових власників, притулки як в Україні, так і в Європі. Транспортуємо тварин. В жовтні відкрили власну клініку. Там отримують лікування близько 300 тварин щомісяця. Нам допомагають наші друзі партнери : німецька організація PETA DEUTSCHLAND та американсько-українська Nova Ukraine. І звичайні люди, які підтримують грошима, речами, ліками», - каже Ярина.

Під час війни запит на усиновлення тварин менший, ніж на евакуацію. Наприклад, багато людей не можуть взяти до себе тварину, бо власники орендованого житла не дозволяють.
«Це велика проблема. Бо тварини, як і люди, переживають стрес. Щоб собака чи кіт могли відновитися, їм потрібна сім’я. Ми намагаємося забезпечити тваринам найкращі умови утримання, харчування та лікування. Але для них потрібні домашні умови. Розкажу історію кішки Димки. Приїхали в Бахмут по тваринку, про яку нам повідомили на гарячу лінію. До нас підійшла жінка: «В мене є кішка. Її господарі виїхали в Київ. Я не можу до них подзвонити, бо в Бахмуті немає зв’язку. А в холодній квартирі кішка не виживе».

Ми забрали Димку, дорогою я подзвонила за тим номером. Кажу, що в нас їхня кішка і ми можемо її привезти в Київ. Жінка була дуже вражена: «Це неймовірно, Боже, такого не може бути». Нас зустріла бабуся із 10-річним онуком Денисом. Виявилося, що це його кішка. І впродовж 9 місяців він рахував дні, скільки вже не бачить Димку. Бабуся йому подзвонила в школу: «Денисе, вгадай, хто до нас їде?». Хлопчик перерахував усіх родичів, знайомих і не міг припустити, що це може бути його кішка. Коли ми привезли тварину, він її обійняв. Димка його впізнала і не злазила з рук.
Від розлуки страждають і тварини, і люди. Багато кажуть, от як могли залишити домашнього улюбленця. Коли людина в стані шоку, ніхто не знає, як вона може себе повести. Коли повертається до господаря улюблена тварина, якась частинка душі відновлюється. Тому це дуже важливо як для людей, так і тварин», - наголошує Ярина Вінтонюк.

Команда цієї організації вивозить тварин з Торецька, Курахового, Часового Яру, Костянтинівки, Вовчанська, Куп’янська та прикордонних сіл з РФ.
«Були шиншили, кролики, морські свинки, свійські тварини. Важко було ловити кіз. А потім хлопцям підказали, що треба знайти головну і вся отара піде за нею. Був навіть вовк із мінізоопарку. Він розташовувався поряд з екопарком Фельдмана, звідки ми теж вивозили тварин. Там була сіра зона, не відомо чи заміновано. Знайшли безпечну дорогу, але під'їхати на машині близько все одно не було можливості. Половина тварин — асоціальні. Їх присипали та несли до авто на руках. Серед них був і вовк. Тепер маємо заявку від зоомагазину з Костянтинівки, потрібно евакуювати тисячу декоративних рибок», - додає Ярина Вінтонюк.
Під час повномасштабної війни зусилля керівників притулків і зооволонтерів спрямовані у двох напрямках – пошук ресурсів та оптимізація їх використання, зазначається в дослідженні Save Pets of Ukraine від Kormotech. Дехто з зооволонтерів після початку війни офіційно оформили притулок, щоб розширити доступ до допомоги. Менші притулки – найняли додаткових працівників, які зосередились на пошуку донорів, благодійників в Україні та за кордоном.

Також зоозахисники ініціюють збори коштів серед населення, організовують просвітницькі заходи. Створюють і активно розвивають сторінки притулків у соцмережах, щоб привернути увагу до потреб певних тварин. Розповідають підписникам історії чотирилапих.
Над спецпроєктом працювали:
Матеріал підготовано за підтримки:
Любов КАРНАРУК Авторка
Юлія ІЛЬЧЕНКО Продакшн
Оксана МИШОПИТА Креативна продюсерка
Мирослава БОНДАРЕНКО Редакторка
Світлана САЛІЙ Літературна редакторка
Рада КІШКА Дизайнерка