Під час повномасштабної війни кількість тварин у притулках і на утриманні зооволонтерів стрімко зросла. Зокрема, на 20-30% їх стало більше в тилових областях, на 60% - у зооволонтерів, 100% і більше — в притулках прифронтових областей. Більшість тварин, яких доводиться рятувати – домашні, покинуті господарями під час евакуації.

Про це розповіли в дослідженні центру вивчення громадської думки “Соціоінформ” на замовлення найбільшого українського виробника харчування для котів і собак Kormotech. Компанія з 2014 року рятує тварин від війни. У 2022 році Kormotech заснував національну ініціативу Save Pets of Ukraine.

«Об’єднали зусилля з волонтерами Мар’їнки. Домовляємось про гуманітарку для тварин. Ще не було такого, що не вистачало кормів. Передаємо їх тим, хто годує тварин в Мар’їнці, Максимільянівці, Красногорівці. Там майже не залишилось людей, а тварин дуже багато. Збираємо заявки на евакуацію і передаємо волонтерам з Харкова, вони забирають тварин. Хлопці їздили в Бахмут, Соледар, Мар’їнку, Максимільянівку, Горівку. Буває, що ми самі домовляємось. До нас привозять тварин на перетримку. Опісля їх забирають інші притулки. Нещодавно були волонтери з Кропивницького. Вже вп’яте приїдуть з харківського притулку «Порятунок тварин», - каже Наталія Даценко.

«Сім років тому ми були громадською організацією. Стерилізували безпритульних тварин. Міська рада виділила на території житлово-комунального господарства бокси для перетримки. До війни в місті всі собаки й коти були стерилізовані. З 2014 року ситуація дуже загострилася. Ми знаходимося за 15 кілометрів від зруйнованої Мар’їнки. Багато тварин звідти прибігло в нашу сторону. До повномасштабної війни зібралося 60 собак і 20 котів. У квітні та серпні чимало тварин вивезли в притулок «Друг» в Дніпро. Звідти їх евакуюють в Європу.

Одна з наших собачок Діна, вона інвалід, зараз знаходиться у мініпритулку в Бельгії. Ми її знайшли восени на вулиці з перебитим хребтом. Перелом був застарілий. Операція б вже не допомогла. В Кураховому один чоловік зробив їй візочок. Діна демонструє справжній український незламний дух, не дивлячись на проблеми зі здоров'ям», - розповідає директорка притулку «Теремок» Наталія Даценко з міста Курахове на Донеччині. Сюди військові та волонтери привозять покинутих тварин із зони бойових дій.

«Теремок» намагається покривати проблеми з тваринами не тільки Курахівської, а й Мар’їнської громади.

Актуальними проблемами для прифронтових територій називають: відсутність електроенергії, води, газу, програм стерилізації тварин, поширення інфекцій. Складно придбати корм, бо зруйновані виробництва, закриті магазини, за даними дослідження Save Pets of Ukraine від Kormotech. Є проблеми з доставкою їжі для тварин через блок-пости. Бо у волонтерів часто відсутні документи, які б підтверджували потребу перетину лінії розмежування.

«Наш притулок був розташований в районі П’ятихаток. Було близько 300 собак і 80 котів. Коли почалася повномасштабна війна, його частково розбомбили. Довелося екстрено евакуювати тварин. Їх прийняли за кордоном різні організації. Далі щодня до нас надходили заявки про допомогу в порятунку та евакуації тварин із мікрорайону Салтівка, а пізніше з Харківської, Донецької та Луганської областей. Масово зверталися власники тварин, військові», - розповіла Ярина Вінтонюк, представник комунікації з іноземними донорами та пресою громадської організації «Порятунок тварин Харків». Вона існує понад 7 років. Раніше займалися міськими безпритульними тваринами.

За рік війни команда притулку евакуювала 9 518 тварин.
«Зараз орендуємо конюшню. Окрім 300 собак, у нас уже близько 500 врятованих котів. Ми виділили місце, куди можуть приходити люди, військові, діти та спілкуватися з котиками. Шукаємо тваринам нових власників, притулки як в Україні, так і в Європі. Транспортуємо тварин. В жовтні відкрили власну клініку. Там отримують лікування близько 300 тварин щомісяця. Нам допомагають наші друзі партнери : німецька організація PETA DEUTSCHLAND та американсько-українська Nova Ukraine. І звичайні люди, які підтримують грошима, речами, ліками», - каже Ярина.

Під час війни запит на усиновлення тварин менший, ніж на евакуацію. Наприклад, багато людей не можуть взяти до себе тварину, бо власники орендованого житла не дозволяють.

«Це велика проблема. Бо тварини, як і люди, переживають стрес. Щоб собака чи кіт могли відновитися, їм потрібна сім’я. Ми намагаємося забезпечити тваринам найкращі умови утримання, харчування та лікування. Але для них потрібні домашні умови. Розкажу історію кішки Димки. Приїхали в Бахмут по тваринку, про яку нам повідомили на гарячу лінію. До нас підійшла жінка: «В мене є кішка. Її господарі виїхали в Київ. Я не можу до них подзвонити, бо в Бахмуті немає зв’язку. А в холодній квартирі кішка не виживе».

Ми забрали Димку, дорогою я подзвонила за тим номером. Кажу, що в нас їхня кішка і ми можемо її привезти в Київ. Жінка була дуже вражена: «Це неймовірно, Боже, такого не може бути». Нас зустріла бабуся із 10-річним онуком Денисом. Виявилося, що це його кішка. І впродовж 9 місяців він рахував дні, скільки вже не бачить Димку. Бабуся йому подзвонила в школу: «Денисе, вгадай, хто до нас їде?». Хлопчик перерахував усіх родичів, знайомих і не міг припустити, що це може бути його кішка. Коли ми привезли тварину, він її обійняв. Димка його впізнала і не злазила з рук.

Від розлуки страждають і тварини, і люди. Багато кажуть, от як могли залишити домашнього улюбленця. Коли людина в стані шоку, ніхто не знає, як вона може себе повести. Коли повертається до господаря улюблена тварина, якась частинка душі відновлюється. Тому це дуже важливо як для людей, так і тварин», - наголошує Ярина Вінтонюк.

Команда цієї організації вивозить тварин з Торецька, Курахового, Часового Яру, Костянтинівки, Вовчанська, Куп’янська та прикордонних сіл з РФ.

«Були шиншили, кролики, морські свинки, свійські тварини. Важко було ловити кіз. А потім хлопцям підказали, що треба знайти головну і вся отара піде за нею. Був навіть вовк із мінізоопарку. Він розташовувався поряд з екопарком Фельдмана, звідки ми теж вивозили тварин. Там була сіра зона, не відомо чи заміновано. Знайшли безпечну дорогу, але під'їхати на машині близько все одно не було можливості. Половина тварин — асоціальні. Їх присипали та несли до авто на руках. Серед них був і вовк. Тепер маємо заявку від зоомагазину з Костянтинівки, потрібно евакуювати тисячу декоративних рибок», - додає Ярина Вінтонюк.

Під час повномасштабної війни зусилля керівників притулків і зооволонтерів спрямовані у двох напрямках – пошук ресурсів та оптимізація їх використання, зазначається в дослідженні Save Pets of Ukraine від Kormotech. Дехто з зооволонтерів після початку війни офіційно оформили притулок, щоб розширити доступ до допомоги. Менші притулки – найняли додаткових працівників, які зосередились на пошуку донорів, благодійників в Україні та за кордоном.

Також зоозахисники ініціюють збори коштів серед населення, організовують просвітницькі заходи. Створюють і активно розвивають сторінки притулків у соцмережах, щоб привернути увагу до потреб певних тварин. Розповідають підписникам історії чотирилапих.