Про це йдеться в дослідженні "Стан та потреби бізнесу в умовах війни". Його проводили з 25 січня 2022 року по 2 лютого 2023 року Центр розвитку інновацій, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проєкт Дія.Бізнес спільно з Advanter Group.

Дослідники зазначають, що значна частина українського бізнесу адаптувалася до умов воєнного стану й поновила активну роботу. Основними проблемами підприємці називали: відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів, непрогнозованість розвитку ситуації в Україні, відсутність достатнього капіталу, недоступність кредитних, грантових програм тощо.

Варто зазначити, що чимало українських підприємців долучилося до підтримки Збройних сил із 2014 року. Після повномасштабного вторгнення почали діяти ще активніше, залучати іноземну допомогу. Також підприємці підтримують населення, громади, освітні та медичні заклади.

опитаних підприємців підтримують своїх працівників та їхні родини в умовах війни

реалізують гуманітарні проєкти

забезпечують роботою переселенців

Тетяна Сила з Кропивницького в бізнесі понад 35 років. Має магазини дитячого одягу, взуття та іграшок.

"Коли 2014 року оголосили АТО, ми з чоловіком почали допомагати військовим. Спочатку тим, хто проходив підготовку на аеродромі "Канатове". Бійці жили там у наметах. Було дуже спекотно. Хлопці просили привезти води. Бо тієї, що їм видавали, не вистачало. Ми з чоловіком возили. Згодом знайомі почали нести нам чай, каву, печиво для бійців. Через три місяці хлопців з аеродрому відправили на Донбас, вони дзвонили нам, писали. Потребували одягу, оснащення. Закуповували своїми силами. Клали в посилки також бритви, засоби гігієни, для прання. Відправляли компанією "Нова пошта", – розповідає Тетяна Сила.

Коли подружжя Тетяна й Сергій Сили вже не справлялися фінансово, звернулися до людей.
"Мене й фермера Гошу Мдзінарашвілі запросили на телебачення. Він грузин, але в Україні живе вже понад 20 років. Допомагав добровольцям, "Правому сектору". Розповіли, що наші військові потребують одягу та взуття. Після виходу передачі відкрила банківську картку – й люди почали перераховувати кошти. Закуповували за них все необхідне. Чоловік відвозив хлопцям у зону АТО. Я декілька разів теж їздила", – згадує Тетяна.

Грошима підприємцям допомагають друзі, знайомі та просто небайдужі люди. Підключилися іноземці.
"Двічі приїжджали німці, привезли лопати, кирки, продукти, 150 кілограмів воску для окопних свічок. Недавно були японські кореспонденти, допомогли коштами. Щодня з чоловіком їздимо по посилки. Їх передають перевізниками волонтери з-за кордону. Нещодавно отримали нові колеса для бійців у Бахмуті. На передову передаємо все, що просять. Купили для розвідки генератор за 12 тисяч гривень. Я не реєструвалася як волонтер. Тому виходить, що ми є добровольцями", – додала Тетяна Сила.

Закуповуємо тканину, нитки, одяг, взуття, миски, відра, лопати, скоби, цвяхи, дрони, тепловізори, ноутбуки, колеса

Після повномасштабного вторгнення подружжя відкрило штаб допомоги. Місто виділило для нього приміщення колишньої стоматології.

"Тут 25 кабінетів, усі зайняті. Нам постійно допомагають 13 добровольців, усім за 60 років. Є й молодші, прибігають на кілька годин допомогти. Плетемо сітки, перешиваємо старі матраци, оновлюємо на них обшивку. З великих подушок робимо маленькі, щоб військовим було зручно брати їх із собою. Шиємо прапори, каримат, ковдри, футболки, термобілизну, хутряні шкарпетки. Закуповуємо тканину, нитки, одяг, взуття, миски, відра, лопати, скоби, цвяхи, дрони, тепловізори, ноутбуки, колеса.

В'ячеслав Скічко з Черкас мав меблевий бізнес. Коли почалися воєнні дії на Донбасі, почав волонтерити.

"На початку АТО мій працівник пішов добровольцем у батальйон "Черкаси". Купили йому все, що було потрібно. А потім почали допомагати й підрозділу. Тоді було потрібне все: відра, місткості для води, ліхтарі, намети, інструмент, оптика. Бо, крім форми та автомата, у хлопців не було нічого. Усе, що купували, зберігали в меблевому цеху, моєму гаражі. Певний час поєднував волонтерство й бізнес. Отримував дуже багато прохань про допомогу для фронту від нових підрозділів і військових частин. Постало питання вибору. Розумів: щоб ефективно забезпечувати хлопців, треба гарувати цілодобово й без вихідних. Порадився з дружиною й передав бізнес напарнику Гоші Меділяну. Згодом фірма перестала існувати. Бо він і мій працівник Рома Внуков пішли добровольцями на війну й загинули в Попасній", – розповідає Владислав Скічко. Нині він є координатором волонтерської громадської організації "Наш батальйон".

Після повномасштабного вторгнення почали доставляти допомогу по всьому фронту.

"Більшість іде туди, де точаться найтяжчі бої, – в район Бахмута, Ямполя, Курахового, в бік Авдіївки, Вугледара. Головне, щоб були кошти. Бо рік минув – і все повторюється, як було 2015 року. У людей поступово починає зникати інтерес до війни. Заспокоюються, думають: сюди ж не прилітає. Мовляв, іще пару місяців - і війна закінчиться. Збори по коштах впали разів у десять. Шукаємо співпраці з діаспорою, тими, хто виїхав за кордон. Основні потреби – квадрокоптери, оптика, електроніка, сухі пайки, тактична медицина. Плетемо сітки, шиємо сумки й рюкзаки бойового медика, комплектуємо медикаментами. Передаємо на підрозділи”, – говорить Скічко.

В'ячеслав Скічко та переоснащений автомобіль для потреб військових

Придбали 13 машин, комплектуємо аптечки. Люди несуть продукти, фермери дали пів тонни меду. Підприємці з ринку забезпечують лимонами. Готуємо енергетичні батончики. Минулого літа у штабі квасили огірки, помідори, капусту, яблука, робили салати з перцю", – каже Тетяна Сила.

Тетяна Сила разом із військовими та волонтерами штабу допомоги в Кропивницькому

"Скуповуємо "вісімки" або "дев’ятки". Порівняно з минулим роком вони дуже піднялися в ціні. Тоді коштували 500 – 600 доларів, а тепер стартують від 1,2 тисячі. Віддаємо на СТО, там ці авто переробляють на баггі. Запчастини шукаємо, деякі виготовляємо самі. Були випадки, коли люди просто віддавали свою машину для військових. Або купували за власні кошти. Баггі перед відправленням на передову випробовуємо на бездоріжжі. Останнього разу доставляли на Херсонщину", – говорить керівник благодійного фонду "Наш батальйон" Віталій Крупка.

Він є директором підприємства з виготовлення газованих напоїв "Бон Буассон Беверідж". Волонтерить із 2014 року.
"Забезпечуємо хлопців на фронті лимонадами, мультивітамінними напоями. У спеку просять просто газовану воду. У середньому за місяць передаємо 3–5 фур напоїв на різні напрямки. Возимо цивільним гуманітарну допомогу. У Херсоні є наша волонтерка Олена Величенко, колишній працівник соцслужби. Має список інвалідів і тих, хто потребує допомоги. Передаємо 15-кілограмові пакети з найнеобхіднішими продуктами, фруктами й овочами. Возимо ліки, памперси й пелюшки для дорослих.

Якось по гуманітарку прийшло п’ять літніх жінок. Те, як вони нам дякували, досі не можу згадувати без сліз. Але в їхніх очах не було безвиході. Вони вірять, чекають і впевнені в перемозі України. Вразила одна жінка. Простягає мені невеличку іконку Божої Матері й наголошує: "Це з Українського патріархату. Вона намолена, бережіть її в себе. Я в окупації весь час просила Матір Божу, щоб швидше це все закінчилося. Тепер молю, щоб війна закінчилася швидко й нашою перемогою". Відтоді цю ікону вожу з собою. Вражає, коли бачиш дітей із нашим прапором, які кричать: "Ура, наші прийшли! Слава Україні!" – каже Віталій Крупка.

Віталій Крупка, директор підприємства з виготовлення газованих напоїв "Бон Буассон Беверідж" (в центрі фото)

Постачали військовим оргтехніку, плотери для друку мап, телекомунікаційне обладнання для забезпечення якісного зв'язку. У 2022-му допомогли відновити інфраструктуру, яка постраждала під час боїв за Чернігів. Передали бійцям меблі, техніку тощо. Також Moneyveo перераховує кошти для закриття термінових потреб розвідників. Зокрема придбали генератор, засоби для комфортного й теплого сну – розкладачки, каримат, ковдри тощо.

"Із 2020-го беремо участь у фінансуванні лікування поранених бійців, співпрацюючи з реабілітаційними центрами. Зокрема, з благодійним фондом Revived Soldiers, що займається реабілітацією військовослужбовців в Ірпінському центрі Next Step Ukraine. Свого часу наша компанія допомогла закупити реанімаційні ліжка з електроприводом для військового госпіталю в Ірпені. Після повномасштабного вторгнення ми лише поглибили співпрацю в напрямку допомоги бійцям. Нещодавно замовили в Німеччині для Київського військового шпиталю ВАК-систему, за допомогою якої медики рятують бійців від ампутацій", – розповів СЕО Moneyveo Сергій Сінченко.

"Закупили автомобілі та портативні апарати УЗД для поранених військових, медикаменти. Також постійно купуємо різноманітне екіпірування для бійців, тепловізори, генератори для оперативних бригад, які не мають доступу до електропостачання. Нещодавно передали на Бахмутський напрямок зарядну станцію", – зазначив Сергій Сінченко.

Крім допомоги військовим, Moneyveo підтримує благодійні фонди й організації, що опікуються постраждалими під час війни дітьми. Постійно – БФ "Запорука" і БФ "Сонях". Взяли участь у фінансуванні проєктів навчально-реабілітаційного центру "Джерело", фонду U4UA.

В рамках можливостей компанія підтримує й цивільне населення. Наприклад, профінансували відновлення багатоквартирного будинку в Ірпені, допомагають сім’ям переселенців харчуванням, технікою, оплатою житла.

"Ми також долучилися до облаштування бомбосховища в одній зі шкіл Ірпеня. Перерахували фінансову допомогу до благодійного фонду навчального закладу та допомогли необхідними матеріалами та меблями для укриття", – додав СЕО Moneyveo.

Компанія Moneyveo активно допомагає військовим. Також долучилися до облаштування бомбосховища в одній зі шкіл Ірпеня