СПЕЦПРОЄКТ

Ситуація в Україні - найскладніша у світі

На території Іванівської територіальної громади на Чернігівщині бойові дії тривали до кінця березня 2022 року. До неї входять 17 сіл, проживає 7 тис. осіб.

“Велика територія забруднена вибухонебезпечними предметами. Постраждало майже 2 тисячі господарств. В першу чергу проводили розмінування житлових будинків, дворів і доріг. У хатах знаходили розтяжки і навіть протитанкові міни. Були заміновані холодильники, двері, сараї, туалети. У квітні минулого року загинула сім’я з трьома дітьми. Восени місцева жителька пішла в ліс по гриби і підірвалася на міні. Але залишилася живою. Минулого тижня тракторист з’їхав на узбіччя дороги і підірвався на міні. Перебуває в тяжкому стані в лікарні. Городи та поля розміновують досі”, - розповідає Олена Швидка з Іванівської територіальної громади Чернігівщини.

Протитанкова міна, яку знайшли на узбіччі дороги на Чернігівщині

На території Іванівської громади в Чернігівській області підірвався трактор на міні

Територія навколо села Хрестище Краматорського району Донецької області також небезпечна. До розмінування справа поки що не дійшла.

“У нашому селі проживає близько тисячі людей. На період бойових дій більшість повиїжджали. Тепер повернулася майже половина, вже є з десяток дітей. Поля, ліс, узбіччя доріг навколо села не розміновували. З минулої осені ніхто не збирав на полях урожай. Одного чоловіка розірвало касетним боєприпасом. Пішов забирати корову, яку прив’язав на узбіччі дороги. Від такої ж загинув удома ще один чоловік. Осколок потрапив у живіт. Жінка підірвалася в себе на городі, але залишилася жива. За селом знаходяться заміновані протитанковими мінами дачі. Свої три корови і ще четверо, яких доручили друзі, пасу біля ставка. Територія там чиста”, - говорить місцева жителька Любов Твердохлібова.

Найбільш розповсюджені: протипіхотні міни, мінометні та протитанкові, артилерійські, танкові снаряди, ручні гранати.

Вибухонебезпечні предмети зазвичай маскують під середовище кольором, габаритами, матеріалом. Їх головна мета найчастіше - не летальний кінець, а саме завдати важкої фізичної шкоди людині, аби вона страждала та жила в муках. Предмети можуть трапитись під ногами, в кущах, на деревах чи навіть дахах будівль (як-от касетні боєприпаси). Протипіхотні міни спроєктовані для нанесення шкоди кінцівкам. Нерозірвані боєприпаси можуть вибухнути від навіть невеликого коливання та руху поруч з ними, пояснюють в ЮНІСЕФ.

Використовуються методи мінування, щоб завдати шкоди або втрат не лише військовим, а й цивільному населенню, наголошують експерти.

На повне очищення від мін усіх забруднених територій України знадобиться не менше 10 років, за прогнозами експертів.

2022 року фахівці Асоціації саперів України розміновували Київщину, Чернігівщину, Сумщину. Із грудня основний акцент - на Харківщині та Миколаївщині. Є групи на Дніпропетровщині, Київщині.

“Чекаємо дозвіл, щоб почати роботи на Херсонщині. Загалом, ситуація в Україні - найскладніша у світі. Ще до повномасштабного вторгнення наша держава входила до п'ятірки країн світу, де існує мінна проблема. Наприклад, за кількістю постраждалих від вибухонебезпечних предметів Україна була на 4 місці після Афганістану, Малі та Ємену. Зараз, на жаль, ми однозначно на першому місці. Я неодноразово наголошував, що використовуються не тільки військові методи мінування, які закладено в бойових статутах, а й терористичні. Про це свідчить дуже багато випадків. Мінують хаотично. Поля і лісові насадження, іграшки, особисті речі, пральні машини, шухляди, тварин, тіла загиблих, будь-яку залишену техніку”, - розповідає голова Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.

“У різних селах району щотижня хтось підривається. Територію і поля треба розміновувати, бо неприпустимо, щоб загинули люди. Це дуже важкий шлях. Звернулися до міжнародних організацій щодо розмінування полів”, - каже херсонський фермер Андрій Повод. Орендує близько 2 тис. га землі. Всі поля і територія господарства у 4 га заміновані.

“Село обстрілювали з “Градів”, я виїхав на третій день. Там уся територія засіяна мінами-“пелюстками”. У своєму погребі знайшов не розірвану гранату-“лимонку”. Повертатися додому ще небезпечно. Територія досі не розмінована”, - додає переселенець Олександр Омельченко. Виїхав із села Богородичне, що розташоване за 5 км від Святогірська Донецької області.

Небезпечними є не тільки ґрунтові дороги, а й асфальтовані.

“Бачили різне використання відомих мін ще радянського виробництва. Наприклад, ТМ-62, де під міну або замість підривника закладається інший вибухонебезпечний предмет. Робиться це для того, щоб саперам було важко її ліквідувати. Є випадки, коли протитранспортну міну ховали під асфальт. Тому не тільки ґрунтові дороги є небезпечні, асфальтовані також”, - наголошує голова Асоціації саперів України.

Фахівці Асоціації саперів України за роботою

Існує багато міжнародних конвенцій і документів, які забороняють використання певних інженерних боєприпасів.

“Наприклад, Оттавська конвенція забороняє протипіхотні міни. Але РФ не є підписантом цього документу. Тому активно використовує протипіхотні ПОМ-2 і міни-”пелюстки”. Більш того, вони цей напрямок розвивають. Є вже новітні зразки. Протипіхотна міна ПОМ-3 “Медальйон” має сейсмічні датчики. Реагує на того, хто проходить повз. Також є інформація щодо мін, які визначають вагу і наявність металевих предметів, спрацьовують проти людини зі зброєю. Але ж металевим предметом може бути не тільки зброя. Міни можуть встановлювати дистанційно, за допомогою авіації або артилерійським шляхом. Крім того, великою загрозою є снаряди, які не розірвалися. Найскладніша ситуація в Херсонській та Харківській областях”, - додав Тимур Пістрюга.

Діти знаходяться у високій групі ризику. Із 24 лютого 2022-го по 31 березня 2023 року загинуло 19 осіб через міни та нерозірвані боєприпаси, за даними УВКПЛ ООН. Поранення дістали 64 дитини.

Зокрема, на Харківщині батько пішов з 7-річним сином на риболовлю до водойми на території бази відпочинку. Дорогою хлопчик побіг до кущів, підірвався на міні. Батько кинувся на допомогу і також підірвався на міні, розповіли в поліції.

На Херсонщині підірвалася машина, в якій їхала мати з чотирма дітьми. Двоє з них загинули. На Житомирщині в грудні 2022-го на міну наїхав мікроавтобус, яким поверталося додому подружжя з села Копище - Марія та Петро Дубровці. Сиротами залишилися восьмеро дітей. Найменшій доньці на той момент було 2 місяці.

Тому дуже важливо приділяти увагу просвіті щодо мінної безпеки серед дорослих і дітей, наголошують експерти.

“Найефективніше, якщо дитина отримуватиме інформацію і від вчителів в школі, і від батьків, і від державних чи міжнародних організацій.

Правила поведінки у випадку загрози: Не чіпай! Не підходь! Дзвони 101!

Навчити вирізняти вибухонебезпечні предмети за зовнішнім виглядом, кольором, формою і розміром.

Пояснити можливі локації. У місцях бойових дій - це всі зелені зони, поля, місця укріплень, мости, водойми, блок-пости. Там, де були ракетні обстріли, є загроза натрапити на нерозірваний боєприпас.

Важливо навчити дітей розрізняти офіційну розмітку про небезпеку та саморобну.

Вчителі та батьки мають постійно пояснювати та нагадувати, що не можна підходити і чіпати невідомі предмети і навіть такі, що ідентифіковані як міни чи боєприпаси, пояснюють у ЮНІСЕФ.

*Дані УВКПЛ ООН

У Киселівській громаді Чернігівської області в місцевому ліцеї проводять спеціальні заняття з мінної безпеки. Сім вчителів пройшли навчання та отримали сертифікати з домедичної допомоги. Волонтери передали навчальному закладу аптечки з матеріалами для перев'язок, турнікетами.

“Керівництво громади, працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій інформують місцевих жителів про мінну небезпеку. Дітям про це розповідають у школі вчителі та психологи. Діє заборона на відвідування лісів, полів, просимо уникати узбіч доріг. Встановили всюди таблички з написом “Міни”, - каже Олена Швидка з Іванівської територіальної громади Чернігівщини.

“У нашому селі активні бойові дії не велись, тому проблема мінної небезпеки не стоїть так гостро, як у сусідніх населених пунктах громади. В ліцеї організовуємо самостійно протимінну освіту для учнів. Зв'язуємось із Державною службою з надзвичайних ситуацій, міжнародними благодійними фондами, волонтерськими центрами. Запрошуємо провести заняття”, - розповідає Алла Мироненко, директорка Киселівського ліцею.

Інформування населення щодо небезпеки є невід'ємною частиною протимінної діяльності.

“Заняття мають проводити сертифіковані фахівці, щоб не нашкодити людям. Бо поінформувати можна так, що після цього діти навпаки почнуть шукати міни або намагатися їх маркувати. Вже було багато випадків, коли якісь ініціативні організації проводили тренінги з мінної небезпеки і робили це дуже некоректно. Давали багато безглуздих вказівок. Наприклад, вчили маркувати знайдений вибухонебезпечний предмет”, - каже голова Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.

Зокрема, дитячий фонд ООН ( ЮНІСЕФ) підготував уже близько 1 тис. вчителів. У планах – десятки тисяч. Працює з батьками, мотивує їх спілкуватись з дітьми про безпекові ризики, навчати правил поведінки. На сайті https://bezpeka.info/ зібрано актуальну інформацію про міни, снаряди та правильну поведінку з ними. Є окремі розділи для батьків, вчителів та дітей різного віку.

Позакласні заняття з протимінної освіти в Киселівському ліцеї на Чернігівщині

“Представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій проводили лекцію для вчителів і учнів 7-11 класу. Показували на плакатах типи мін, розповідали правила поведінки на небезпечній території. Також вчили користуватися турнікетами, надавати першу домедичну допомогу. У середині березня приїздили представники благодійного фонду "Швейцарський фонд із протимінної діяльності ФСД в Україні", що займається гуманітарним розмінуванням територій та інформуванням про мінну небезпеку цивільного населення. Позакласне заняття для учнів початкових класів довелося проводили в укритті ліцею, якраз почалася повітряна тривога. Воно проходило у гральній формі. Для старшокласників провели лекцію в актовому залі, розповідали, як надавати першу допомогу при пораненнях. Плануємо щомісяця організовувати заняття щодо мінної безпеки. Шукаємо навчальні матеріали, контакти організацій, які можуть провести таке навчання”, - підсумувала Алла Мироненко, директорка Киселівського ліцею на Чернігівщині.

Мінна просвіта у навчальних закладах

У нагоді вчителям і батькам можуть стати навчальні програми ЮНІСЕФ.

“Ми вже понад 9 років працюємо з темою мінної просвіти в Україні. Спочатку на Донбасі, нині — у всіх регіонах. Навчання відбувається через розвагу. Так дитині простіше сприймати і запам’ятовувати правила поведінки у разі виявлення небезпеки. ЮНІСЕФ створив серії мультиків для дітей різного віку із супергероями проти мін та про безпечні канікули. Запустили мультик про пса Патрона. Розробили комікс із супергероями, три брошури для різного віку із завданнями від пса Патрона та інших героїв. Для вчителів випустили посібник із викладання мінної просвіти, малюнки із загадками та відгадками. Є розмальовки для командної роботи дітей, настільна гра. Спільно з Міністерством освіти та науки, ДСНС за участі пса Патрона та Дмитра Монатика створили інтерактивний онлайн-урок на платформі з дистанційного навчання”, - кажуть в дитячому фонді ООН.

Найбільш забруднені мінами країни - Сирія, Афганістан, Сомалі, Ірак, Ліван, М'янма - мають довготривалі освітні програми. В Україні їх легше впроваджувати, завдяки високому рівню використання інтернету. Це дозволяє комбінувати онлайн та офлайн активності, зазначають у ЮНІСЕФ. Безпосередньо працювати в громадах, проводити якісні інформаційні кампанії, навчати вчителів, школярів. Також використовувати сучасні онлайн-активності - проморолики в YouTube, челенджі в ТікТок.

Над спецпроєктом працювали:

Матеріал підготовано за підтримки:

Крістіна НАГОРНЮК Дизайнерка