”Дорослий, який хоче допомогти дитині впоратися зі стресом, має бути емоційно та психологічно стабільний. Якщо мама панічно боїться вибухів, то дитина не зможе спокійно реагувати на тривоги. Над своїми страхами найперше потрібно працювати батькам. Нині є багато безоплатних тренінгів, навчань, консультацій психологів. Якщо це не допомагає, потрібно переїжджати в безпечніше місце. Особливо якщо живете на прифронтових територіях”, – розповіла дитячий практичний психолог Сніжана Нижник.
Дитині важливо виговоритися та відпустити ситуацію
За її словами, найголовніше – живе спілкування з дітьми, без ґаджетів і домашніх справ.
”Грайте разом у рольові чи настільні ігри. Читайте книги за інтересами. В укритті, наприклад, малеча дошкільного віку легко сприймає книги української казкарки Ірини Сонечко. Це віршована лірика з кольоровими ілюстраціями. Хоча найкраще заспокоюють знайомі історії про принцес, динозаврів, роботів, навіть якщо ви читаєте їх усоте”, – пояснює психолог.
Діти повинні знати правду про війну. Хоча вони й самі вже добре розбираються в калібрах, дронах, напрямках, з яких летять ракети.
”Учні, які пережили окупацію, розповідають ту саму історію по кілька разів. Завжди слухаю, наче вперше, не перебиваю. Дитині важливо виговоритися й відпустити ситуацію. Завжди пояснюю, що війна – це зло. Але навіть у такий час існують добрі люди, великі справи. Це допомагає бачити добро в темні часи. Дитина може намалювати орка з пральною машиною, але притому небо в неї блакитне, а сонце жовте”, – каже Юлія Сіренко.
Діти повинні відчувати підтримку дорослих. Зокрема з боку вчителів та вихователів. Злагоджена робота старших, упевненість та вміння організувати позначаються на психологічному стані дітей.
”Те ж онлайн-навчання – один зі способів психологічного розвантаження для дитини. Переглядаємо інтерактивні відео, виконуємо завдання на логіку, під музику робимо різноманітні руханки. Навіть під час війни проводимо з учнями всі свята: Новий рік, свято весни та осені, День матері. Водночас діти розуміють, що такою можливістю завдячують нашим воїнам”, – говорить Юлія Сіренко, вчителька початкової школи в Києві.
У тривожну валізу, крім обов’язкових речей, психологи радять класти те, що може допомогти знизити стрес дитини. Нехай це буде пастила чи сухе печиво, якщо малеча заспокоюється під час жування. Можна взяти із собою слайм, пластилін, дрібні іграшки для молодших дітей, для старших – улюблені книги.
”В укритті дітям можна запропонувати дихальну вправу ”Метелик”. На долонях уявляємо метелика, який змерз. Щоб зігріти його, робимо глибокий вдих через ніс і довгий видих через рот. Далі малеча складає руки навхрест, постукує себе по грудях, чергуючи праву та ліву долоні. Після цього метелика потрібно випустити – помахати руками. Ефективна техніка проспівування звуків – а, о, у, е, и, і. Під час співу відбувається специфічна вібрація голосу, що заспокоює. Найкраще таку вправу виконувати гуртом. Зменшити тривожність допоможе метод арттерапії – нейрографіка. На аркуші паперу діти зображують те, про що думають зараз. Далі малюнки розмальовують, шукають там зображення тварин, сонця, хмар, квітів. Будь-яку фігуру можна розшифрувати й зрозуміти, що зараз відчуває дитина”, – пояснює психолог Сніжана Нижник.