Війна спричинила ряд змін в агросфері. Але, попри бойові дії, знищення майна сільгоспвиробників, складні умови роботи, блокування портів, Україна лишилася в першій п’ятірці світових експортерів аграрної продукції. В Мінагро наголошують на важливості для світової продовольчої безпеки повноцінної роботи «Зернового коридору», який забезпечує більшу частину експорту. Адже ворог використовує блокування портів для маніпуляцій міжнародною спільнотою і торгів. Також це є частиною гібридної війни проти України.

За прогнозом Міністерства аграрної політики, 2023 року буде збільшено посівні площі соняшнику, сої, ріпаку, цукрового буряку. Натомість під зернові культури, кукурудзу – зменшено.

Рік повномасштабного вторгнення став для більшості вітчизняних компаній надскладним, а для деяких – вирішальним. Війна – це не тільки перевірка на міцність стратегії та цінностей компанії, а ще й показник якості підготовки та вмотивованості членів команди. Душею і джерелом успіху будь-якої справи завжди будуть люди.

Джерело — Агробізнес України під час війни • Інфографічний довідник 2021–2022

Чого очікувати українцям у майбутньому та з якими викликами довелося зіткнутися нашим сільгоспвиробникам? Про це Gazeta.ua розповів Сергій Доброгорський, керівник агронапряму МХП – одного з найбільших виробників аграрної продукції в Україні.

«Уже зранку 24 лютого топменеджмент зібрався на загальній нараді і склав план дій. Потрібно було швидко приймати рішення в умовах невизначеності для збереження життів наших співробітників і безперебійної роботи підприємств. Ми розуміли, що головним нашим завданням під час війни стане забезпечення продовольчої безпеки країни. Робота підприємств не спинялася ні на день», – розповідає Сергій Доброгорський.

«Завдання, яке перед нами поставила війна, – безпека та підтримка працівників МХП і їхніх рідних», – зазначає Сергій Доброгорський.
Від початку повномасштабного вторгнення започатковано програму матеріальної та психологічної допомоги. На підприємствах компанії та в центральному офісі працюють спеціалісти, які надають фахову підтримку.

Сергій Доброгорський, керівник агронапряму МХП

МХП евакуювала в перші тижні наступу працівників, які жили в Ірпені, Бучі та Києві. Організували 30 евакуаційних рейсів для понад 900 співробітників та їхніх рідних. У безпечніших регіонах команда жила зі своїми сім’ями та продовжувала роботу. Працівники, які постраждали внаслідок наступу країни-агресора, отримали допомогу від МХП.

Якщо працівник МХП отримує травму в ході бойових дій, компанія покриває витрати на реабілітацію та лікування. Якщо ж травма завдає непоправної шкоди й член команди МХП повністю або частково втрачає працездатність, він отримує матеріальну допомогу. Родинам загиблих також нараховують виплати.

За співробітниками, що боронять країну в лавах ЗСУ, зберігаються робоче місце та заробітна плата. 2022 року компанія МХП виплатила воїнам та їхнім сім’ям 459 млн грн.

Окрім перебудови під нові обставини й виклики, МХП продовжила трансформацію в кулінарну компанію, яку розпочала ще до повномасштабної війни. Трансформація передбачає розвиток продуктів, що полегшують життя споживачів і дають їм можливість поїсти в будь-якій ситуації – без світла, на передовій, коли багато роботи й немає часу готувати. У компанії зазначають, що будують систему від зерна, яке вирощують аграрії, до тарілки споживача, де представлені якісною та смачною їжею.

Для виготовлення харчових продуктів у МХП використовують найсучасніші, а часом і взагалі інноваційні технології. Наприклад, НРР – High Pressure Processing. Це нетермічна обробка харчових продуктів під високим тиском, що дає змогу підтримувати довгий термін зберігання страв – до 56 днів. Установка НРР на індустріальній кухні в Кулінарному центрі МХП – унікальне обладнання не тільки для України, а й для всієї Східної Європи.

«Наша мета – бути кулінарною компанією, що виробляє якісну та смачну їжу, швидку в приготуванні та споживанні. Це допомагає заощаджувати час і сили українців для інших важливих справ, полегшувати їм життя», – зазначають в компанії.

Крім того, компанія активно працює в напрямку ритейлу – спільно з партнерами розвиває торгові точки різних форматів. Це магазини «Наша Ряба», «Їжа Свіжа», «Українське курча», мережа «Мʼясомаркет», а також мережа закладів безпечної вуличної їжі Döner Маркет. Останніх, до речі, вже понад 120 по всій Україні.

Індустріальна кухня є частиною Кулінарного центру МХП – осередку кулінарної експертизи України. Саме там втілюються найсміливіші гастрономічні рішення та нові ідеї. Кухню оснащено новітнім обладнанням. Зокрема, потужним автоклавом, установками шокового охолодження, системою Skin для пакування готових страв

Українські аграрії подали вже понад 500 заявок на розмінування полів. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, попередньо потрібно перевірити на забруднення боєприпасами близько 2,5 млн га сільськогосподарських угідь.

«Заміновані землі – справжній виклик для аграрного сектору, і тут час грає проти нас. Більшість ділянок наразі зазнала утворення вирв, ущільнення ґрунтів, поросла рослинністю, що ще більше ускладнює процес очищення. Нам терміново необхідне якісне обстеження потенційно забруднених територій, запровадження новітніх технологій, моніторингів, скринінгів, використання спецтехніки, дронів, безпілотних тракторів тощо. І міжнародна підтримка. Лише так ми зможемо відновити звичні масштаби підприємницької діяльності та якнайшвидше дати можливість агровиробникам розпочати весняну посівну», − зауважив Денис Башлик, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Найбільше на галузь вплинуло порушення логістики. Через це знизився експорт і більше зерна лишилося всередині країни. Тому його ціна впала. Кількість посівних площ зменшилася, добрива зросли в ціні. Ці фактори можуть призвести до зменшення прибутку фермерів.

«На жаль, немає швидкого розв'язання цієї проблеми. Це не питання бажання і коштів. Світ не був готовий до одномоментної необхідності розміновувати сотні тисяч гектарів, немає ні обладнання, ні фахівців. Для цього потрібен час», – зазначає Тарас Висоцький.

«Ми усвідомлювали, що від нашої роботи залежить продовольча безпека країни. Виробничий процес МХП справді не спинився ні на день. Нам вдалося працювати в часи дефіциту пального й відключення електроенергії та доставляти продукти в ті населені пункти, які цього потребували найбільше. Попри обстріли, компанії вдалося провести посівну й зібрати врожай», – ділиться Сергій Доброгорський.

Робота будь-якого підприємства чи компанії – це насамперед підтримка економіки країни.

Також МХП стала партнером грантової програми SEED (освітній проєкт від Глобального договору ООН в Україні), у межах якої підтримала два бізнеси, які отримали по 90 тис. грн кожен на розвиток власної справи.

«Нам важливо підтримати громади, в яких живуть наші працівники та пайовики, тому ми без роздумів продовжили грантовий конкурс для мікропідприємців у регіонах «Роби своє». Загалом благодійний фонд «МХП – Громаді» фондував у проєкт 7,4 млн грн для 85 бізнес-проєктів», – зазначають у компанії.

Крім того, компанія активно працює в напрямку ритейлу – спільно з партнерами розвиває торгові точки різних форматів. Це магазини «Наша Ряба», «Їжа Свіжа», «Українське курча», мережа «Мʼясомаркет», а також мережа закладів безпечної вуличної їжі Döner Маркет. Останніх, до речі, вже понад 120 по всій Україні.

«Якщо говорити про тенденції, то ми побачимо зниження виробництва зернової групи та збільшення олійної. На це є декілька причин. По-перше, олійна група вимагає менших затрат на вирощування. По-друге, врожайність її менша в тоннах і, відповідно, простіше управління логістикою. Потрібно менше техніки, а значить, і витрат на перевезення. Маржинальність в олійних зазвичай вища, ніж у зернових.

«Якщо говорити про обсяги, то сої та соняшнику однозначно буде більше, ніж 2022 року, ріпаку – нарівні. Обсяг кукурудзи та пшениці знизиться, проте це жодним чином не вплине на продовольчу безпеку. Країні цих культур буде більш ніж достатньо, щоб забезпечити не тільки внутрішній ринок, а й велику частину відправити на експорт. Дефіциту не буде», – заспокоює Доброгорський.

«Нині наш план полягає в тому, щоб продовжувати працювати на Перемогу України. Ми засіваємо практично всі посівні площі. Зимівля пройшла добре, озимина – в нормальному стані. Попри те, що країна пережила надзвичайно складний період, ми готові до будь-яких викликів та з великим оптимізмом дивимось у майбутнє», – зазначив керівник агронапряму МХП.

Але є нюанс. З точки зору агрономічних підходів та технології, це може мати вплив на зменшення врожайності у тривалій перспективі. Тому це все ж більш тактичний хід, ніж стратегічний», – пояснює Сергій Доброгорський.

Сергій Доброгорський поділився своїми прогнозами щодо відновлення галузі та розповів про плани на майбутнє:

«Говорити про відновлення та розвиток галузі поки що не зовсім доречно, тому що є низка питань, які потребують вирішення. Велика площа земель досі залишається окупована й замінована. Логістика на сьогодні працює не так, як повинна. Насамперед це пов'язано з труднощами проходження суден через протоку Босфор. А це основний логістичний маршрут. Нещодавно з'явилася нова проблема, пов'язана із забороною низки європейських країн на імпорт зерна з України. Відповідно вивезення продукції ускладнюється. Коли ситуація з логістикою покращиться, обсяги експорту швидко зростуть.

Незалежно від того, які сюрпризи нам готує майбутнє, необхідно шукати нові ринки та маршрути, інвестувати у власну енергоефективність та незалежність. Ми вже почали цей процес і маємо успішні кейси переобладнання наших зерносушильних комплексів.

Попри всі виклики війни, весняна посівна в МХП стартувала вчасно, в міру погодних умов. До неї ми підготувалися заздалегідь – закупили достатню кількість насіння, добрив, засобів захисту рослин, пальне. Ми продовжуємо впроваджувати інноваційні технології та інвестувати в техніку, зокрема обладнану елементами точного землеробства. У низці рослинницьких підприємств МХП уже впроваджено весь ланцюжок елементів точного землеробства, інші поступово проходять диджиталізацію. З 2016 року розвиваємо власну цифрову платформу й тепер активно займаємося формуванням екосистеми Digital Agro 360, яка містить цифрові рішення для підвищення ефективності агровиробництва.

Займаючися своєю справою, ми продовжуємо робити свій внесок у продовольчу безпеку країни, бо вважаємо це нашим обов’язком!»