СПЕЦПРОЄКТ
Треба воювати не тільки за свої території, а й за серця клієнтів у всьому світі
Минув рік повномасштабної війни. Починаючи з 24 лютого 2022 року життя кожного українця змінилося. Ворог планував швидко захопити Україну. Але зустрівся з шаленим опором її громадян. Уся нація згуртувалася заради єдиної мети - Перемога
чому бізнесу варто орієнтуватися на експорт
Українська компанія Kormotech є лідером вітчизняного ринку кормів для котів і собак. Випускає продукцію під брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав, Мяу. Асортимент налічує понад 650 позицій. Виготовляють сухі та вологі корми на трьох заводах в Україні, також мають власне виробництво в Литві. Загалом працевлаштовано 1300 осіб.

З 2007 року Kormotech почав активно працювати на експорт, завойовувати закордонні ринки. Нині продукція представлена в 40 країнах світу. Про те, як локальна сімейна компанія перетворюється на глобальну, Gazeta.ua розповів Ростислав Вовк, СЕО та співвласник Kormotech.
“1994 року мій батько Орест Вовк заснував дріжджову компанію “Ензим”. За шість років вона стала лідером в Україні та СНД. Нині входить до п'ятірки світових гравців дріжджової галузі. Виготовляють продукцію, яка використовується для виробництва хліба, косметики, в сільському господарстві тощо. У 2000–му батько задумався над пошуком нового бізнесу, щоб зменшити ризики. Адже дріжджовий ринок щороку падає. Дав завдання топменеджерам. Протягом двох років проводили аналіз. Були три критерії: перший – це мав бути бізнес, якого немає в Україні. Другий – високотехнологічне виробництво, третій критерій – перспективний ринок. Наприкінці 2002-го з'явилась ідея започаткувати виробництво корму для тварин. Цей бізнес відповідав усім трьом критеріям. І 30 вересня 2003 року була заснована компанія Kormotech”, – говорить Ростислав Вовк.

Сімейний бізнес

Ростислав із 16 років працює в сімейному бізнесі. Починав вантажником, доріс до посади менеджера. Консультував пекарні, які нові види хліба можна виготовляти для покращення маржинальності. На одній із сімейних вечерь йому запропонували долучитись до нового бізнесу.

“Мав завдання – збудувати фабрику, створити перші продукти, знайти сировину для них, запустити виробництво. З 2008-го обіймаю посаду СЕО компанії Kormotech. Ми з сестрою – друге покоління у сімейному бізнесі. Я відповідаю за кормовий бізнес, вона – за технологічний”, – каже Ростислав Вовк.
Ринок харчування для тварин в Україні щороку зростає на 20–25%.

“Коли ми починали, тільки двоє з 10 власників тварин купували готовий продукт для своїх улюбленців. Решта годували залишками зі столу. Для порівняння, у США цей показник – 99%, Німеччині – 95, Польщі – близько 80. Наша компанія зростала разом із ринком, навіть трохи швидше – на 30–35% щороку. Спочатку не сильно задумувалися над експортом, вистачало українського ринку. Потім зрозуміли, що прийдуть міжнародні конкуренти з виробничими потужностями. Вітчизняні компанії теж активніше працюватимуть, бо ринок цікавий. З 2007 року почали задумуватися над виходом на ширші горизонти”, – продовжує Ростислав Вовк.

Орієнтація на експорт

Спочатку компанія розглядала країни, які ближчі до України ментально та географічно.
“Це Молдова, Білорусь, на той момент – РФ. У нас там було багато продажів, своя команда. Але як тільки відбулась революція Гідності, зрозуміли, що нам нема чого робити в Росії. Просто закрили для себе цей ринок. Почали розвертати вектор в Європу. Прописували, чого б хотіли досягнути, як нам туди зайти. Спочатку трошки по дитячому вивчали ці ринки. Думали, що в Європі працюють так само, як в Україні”, – розповів СЕО компанії.
Компанії було досить легко вивести свій продукт на новий ринок. Мали всі необхідні документи, сертифікати європейського зразка.

“Мабуть, одна з найбільших проблем українських виробників, які хочуть працювати на експорт, – відповідність європейським нормам, наявність сертифікатів. У нас із цим жодних проблем не було. Коли починали бізнес, в Україні не існувало законодавства щодо регулювання виробництва кормів для тварин. Тому одразу вирішили, що будуватимемо всі бізнес-процеси на базі європейського законодавства. Отримали так званий європейський ветеринарний паспортний номер. Він дозволяє постачати продукцію в ЄС. Без нього просто не перетнеш кордон”, – зазначив Ростислав Вовк.
У 2012 році Kormotech вперше брала участь у найбільшій світовій виставці в німецькому Нюрнберзі. Вона проходить що два роки.
“Тоді у нас був стенд на 12 “квадратів”, два крісла і стіл. Приїхало четверо представників компанії. Пробували шукати партнерів. Торік мали стенд 150 квадратних метрів, працювала команда із 32 осіб”, – згадує Ростислав Вовк.
Кожна країна має свої особливості роботи, специфічний попит.

“Є країни, де дуже сильно розвинутий зооканал, – багато спеціалізованих зоомагазинів, інтернет майданчиків. Є навпаки. Наприклад, у Польщі 60% кормів для тварин продаються через супермаркети. Спеціалізованих зоомагазинів небагато. В мережі супермаркетів досить складно зайти. Там давно прописані полиці, є продукт під власною торговою маркою. До того ж присутні такі конкуренти, як Mars і Nestle. Іншим виробникам працювати складно.
Наразі Kormotech виділив для себе стратегічні ринки та перспективні. 5 стратегічних ринків – це ті, на яких ми фокусуємося, будуємо бренди, власну торгову команду. Хочемо потрапити у трійку найкращих виробників протягом кількох найближчих років. Сьогодні це Литва, Латвія, Румунія, Молдова, США. Шостий стратегічний ринок – це Україна. На домашньому ринку ми наразі №1 і в грошах, і в тоннах. Коли говоримо, що хочемо рости на експорті – то це не коштом України. Маємо і там, і там рости синхронно”, – говорить Ростислав Вовк.
Перспективні ринки – це ті, що мають хороший потенціал для зростання. Наприклад, Туреччина.
“У решту країн продаємо пасивно. У нас там є партнер. Ми погоджуємо програму роботи, на 99% він виконує її сам. На стратегічних ринках вивчаємо клієнта. Наприклад, у Сполучених Штатах пропонуємо тільки найдорожчий продукт. Тому що там ринок досить преміальний, конкурентний. Люди шукають щось нове. Плюс туди логістика дуже довга”, – каже Ростислав Вовк.
Фокусування. Kormotech виділив для себе 5 стратегічних ринків
Порада №1
Повномасштабна війна
На початку повномасштабного вторгнення компанія Kormotech на тиждень зупинила виробництво в Україні.

“Я повернувся з відпустки за два дні до вторгнення. У нас мав бути річний звіт. 24 лютого зібралися з топменеджерами в готелі в центрі Львова. Наш офіс на 7 поверсі, з високими вікнами. Ми не хотіли їхати туди з міркувань безпеки. Вирішили зупинити виробництво на Львівщині, щоб уникнути перевантаження складів. Не розуміли, буде відвантаження продукції чи ні.
53 працівники Kormotech зараз воюють у ЗСУ. Компанія продовжує виплачувати їм зарплату, робочі місці зберігаються. 50 осіб на початку вторгнення переїхали за кордон, більшість згодом повернулися назад.
“Є певна кількість людей — не більше 15 — робота яких неможлива дистанційно. Вони виїхали за кордон і так склалось, що вони не планують повертатися у близькій перспективі. До травня ми всім платили зарплату. Дали три місяці на пошук нової роботи й тільки після того, як кожен із них мав нове місце, – ми попрощалися.

Пів року ми підтримували торгову команду, члени якої не мали змоги повноцінно працювати у своїх регіонах. Для тих, хто евакуювався, пропонували нові вакансії в інших містах. Наприклад, в нашому київському офісі зараз працює колега, яка до того була 5 років торговим представником у Маріуполі. За 2022 рік добрали загалом понад 350 нових працівників у Литві, Україні. В США найняли двох людей”, – розповів СЕО компанії.
У перші дні війни Kormotech перейшов до більш горизонтальної та оперативної структури управління: було створено три проєктні команди. Перша займалася всім, що стосувалося України, – заводами, продажами, закупкою сировини. Друга – експортом, відповідала за роботу литовського заводу. Третя – започаткувала соціальну ініціативу Save Pets of Ukraine, яка допомагала чотирилапим, що постраждали від війни. До роботи в проєктних групах залучили не тільки топменеджерів, а й керівників середньої ланки та ініціативних співробітників. Це дозволило ухвалювати швидкі рішення та одразу їх впроваджувати.
“Наші потужності в сумі зараз становлять близько 80 тисяч тонн на рік. До кінця 2023 року ми плануємо вийти на 100 тисяч. Робота з експортом до повномасштабної війни спрацювала у величезний плюс.
Друга причина – безпека. Наша команда була розкидана по всій Україні. Ми обдзвонювали всіх своїх. Пропонували допомогу тим, хто хотів переїхати на захід або за кордон. За тиждень зрозуміли, що логістика вибудовується. Дистриб'ютори, торгові точки почали працювати. Навіть там, де йшли бої. До прикладу – наш дистриб’ютор у Маріуполі до останнього працював. Тому ми запустили виробництво, коли відчули шалену потребу у нашому продукті, – каже Ростислав Вовк.
Окрема команда започаткувала соціальну ініціативу Save Pets of Ukraine, яка допомагала чотирилапим, що постраждали від війни
Аутсорс і запас продукту
Порада №2
Маємо контракти з партнерами-аутсорсерами в Європі, які виробляють корм під нашим контролем, брендами, гарантіями. Таким чином, можемо запевнити клієнтів, що не підведемо. Зможемо забезпечити потреби, якщо раптом українське виробництво “випаде” з якоїсь причини. Партнери виготовлять нашу продукцію на потужностях у Європі. Додам, що ми суворо контролюємо якість і стандарти продукції, що виробляється на аутсорсі, тому працюємо із двома найкращими та найпотужнішими виробниками. Також є фабрика у Литві, яка працює цілодобово на 100% потужності. Відкрили логістичний центр у Польщі. Там зберігається запас корму на 2 місяці наших експортних продажів”, – пояснив Ростислав Вовк.
Фабрика у Литві
Ще в стратегії компанії від 2018 року серед ризиків були зазначені пандемія та війна. Але вважалося, що імовірність їх настання дуже низька.

“Є хвороби курей, свиней. Якщо в регіоні, де розташована фабрика, зафіксують масові випадки зараження, не зможемо продавати продукт за кордон. Розуміли, що потрібно зменшувати ризики. Тому вирішили збудувати фабрику за кордоном. До того ж хотілося, щоб на нашому пакуванні було зазначено “Зроблено в Євросоюзі”. До 2022 року “Зроблено в Україні” не мало такої потужності, як товари з Німеччини, США. Це зараз коли, ми перемагаємо орків, авторитет України надзвичайно виріс”, – говорить керівник бізнесу.

Товарам, зробленим у Європі, легше потрапити в мережі супермаркетів. Також ключовою для компанії була логістика.
“Зрозуміли, що нам потрібно будувати фабрику в Європі неподалік порту. 2018–го підписали контракт з чилійцями. Порахували, скільки коштуватиме відправка контейнера в Одесу, обробка вантажу, тривалість доставки до Південної Америки. Зрозуміли, що вартість і час доставки можемо зменшити удвічі. Почали шукати місце для фабрики в Європі. Спілкувався з власниками українських компаній, які теж працюють на експорт. Нам порадили Латвію. Поїхали туди. Послухали, скільки коштів повернуть від інвестицій, як нам буде комфортно в них. Розглядали ще Польщу. Але відкинули цей варіант, бо він виявився дорогим по податкових витратах. Німеччину та Францію не розглядали, там витрати виготовлення продукту дуже високі. Зрештою, обставини склались так, що ми несподівано навіть для себе вирішили будувати завод в Литві”, – пояснив СЕО Kormotech.
“Я побував у Литві, коли наша фабрика вже функціонувала. Це для розуміння, наскільки легко там працювати. Не потрібно нічого ні з ким “рішати”, отримувати дозволи тощо. Контролювала роботу команда з 6 осіб з України, вони щомісяця виїжджали до Литви щонайменше на два тижні. Від реєстрації компанії до відкриття заводу минуло 11 місяців. Запускали його під час локдауну 2020 року у Zoom – зібралися нідерландські виробники обладнання, технічна команда з України, литовський директор. Він набрав першу зміну працівників, частину адміністрації, інші служби.
Через пів року директором призначили українця, який до цього працював у нашому львівському офісі. Адже попередній директор відповідав за запуск проєкту, а тепер нам належало контролювати та покращувати систему, яка вже запрацювала. Досі налаштовуємо бізнес-процеси, прописуємо процедури, щоб всі наші фабрики працювали однаково”, – каже керівник бізнесу.
15
Kormotech інвестував у будівництво литовського заводу
млн євро
“Це фактично продовження ініціативи 2014 року “Не залишай нас в АТО”. Ми запартнерились із благодійним фондом U-Hearts та громадською організацією “Елемент життя”, які допомогли нам створити прозору інфраструктуру залучення коштів від благодійників з Європи та Америки. На них купується корм, ветпрепарати, інструменти, переноски, вакцини та ліки проти тварин. Компанія Kormotech не продає корм власного виробництва ініціативі, щоб уникнути конфлікту інтересів. Команда шукає донорів за кордоном, доставляє в Україну продукцію. Далі інша громадська організація забирає її й розвозить по областях. Звісно, Kormotech також часто допомагає кормом та коштами. Наприклад, в перші дні існування ініціативи компанія надала 200 тонн власної продукції, щоб підтримати чотирилапих”, – зазначив керівник бізнесу.
Допомагаючи українським котам і собакам у катастрофі, ініціатива не забуває і про місію – популяризувати адопцію та допомагати чотирилапим знаходити нові родини. Так, наразі команда впроваджує пілотний проєкт патронажу притулків, який готує тварин до адопції. Останню забезпечує проєкт адопції Look 4 Paws, який впроваджується кормотехівським брендом Club 4 Paws.
Save Pets of Ukraine
$3 млн
коштами та продукцією
За минулий рік ініціатива
“Save Pets of Ukraine”:
260 тис.
тварин
зібрала
допомогла врятувати
Експорт — це довгий шлях
Багато локальних компаній в Україні хотіли б вийти на закордонний ринок, але не знають із чого почати. Ростислав Вовк радить не боятися ризикувати та помилятися.
“На експорт точно потрібно йти, але з продуктом, який має додану вартість. Маю величезну надію, що після перемоги Україна буде не просто аграрною житницею, а країною, яка займатиметься переробленням і продаватиме за кордон продукт з високою доданою вартістю”.
У Данії вдалося уникнути помилки завдяки місцевому дистриб'ютору, з яким підписали угоду. Коли ми скинули йому наш прайс-лист, він попросив забрати звідти позицію “Кролик у білому соусі”. Виявилося, що це найулюбленіша домашня тварина у дітей в Данії. І якби ми представили на ринку цей продукт, то одразу б “поховали” бренд. Люди, які знають місцеві тонкощі, – дуже важливі”, – зазначив Ростислав Вовк.
Експорт – це довга дорога і рутинна робота, за словами СЕО Kormotech.
“2017-го ми підписали контракт із клієнтом зі Швеції. Ми познайомилися з ним на виставці у 2012-му. Часом переговори та шлях від першого знайомства до першого контракту можуть займати 1,2, 5, 8 років. У Європі ти маєш бути проактивним, зацікавити чимось. Далі до тебе придивлятимуться, знайомитимуться. Ніхто не підпише контракт за пів року знайомства чи на першій виставці. Треба бути готовим до рутинної роботи. Після трьох років клієнти почнуть самі до вас звертатися”.
На домашньому ринку ми наразі №1 і в грошах, і в тоннах. Коли говоримо, що хочемо рости на експорті – то це не коштом України. Маємо і там, і там рости синхронно
Продукт має відповідати всім нормам, бо в Європі працюють правила, закон, історія.
“Супер багато ви в Європі не заробите. Але там можна планувати роботу на 5–10 років. В Україні це складно. Приготуйтесь до довгої дороги. І через три роки побачите, що вона приведе до стабільної роботи з невисокою маржею, але постійним заробітком”, – радить Ростислав Вовк.
Експорт - це гра в довгу. Наберіться терпіння
Порада №4
Не бійтеся помилятись, але шукайте надійного партнера, який допоможе уникнути помилок
Порада №3
Помилок не вдасться уникнути. Наприклад, компанія Kormotech двічі починала роботу в Сполучених Штатах.
“Ключова помилка – знайшли поганого партнера. Ми свого часу домовились з українцем-експатом, який давно жив у США. Втратили 1,5 року. Після того зробили висновок — за кордоном треба працювати з місцевими професіоналами. Вони розуміють менталітет. Зараз працюємо з американцями. Представлені у 200 торгових точках, на Amazon, в найбільшому інтернет-магазині зоотоварів Chewy. У Польщі теж помилялися. Не вивчили достатньо ринок, не розуміли, з якими брендами туди йти. За 2 роки не досягли нічого. Польський ринок крутий, конкурентний, але специфічний. Ми “бились” там кілька років, вже збирались виходити. Але у 2022 році раптом він приніс нам великий ріст. Ми пов’язуємо це із великою кількістю українців, що виїхали в Польщу та продовжують шукати на полицях знайомі їм з України бренди.
Україні потрібен прорив, а для цього необхідно міняти правила
Компанія у 2023 році планує нарощувати експорт і перемагати на інших ринках.
“За наступні 5 років маємо опинитися в трійці лідерів мінімум у двох країнах Європи. У США про лідерство мова не йде. Бо ринок величезний — 50% всього світового валового ринку. Там головне – знання бренду, оборот, кількість торгових точок в яких присутні. У 2022 році ми досягли співвідношення продажів “Україна/експорт – 78% на 22%. Раніше було 85% на 15%. Тобто експорт у нас росте швидко. Але це не означає, що ми працюватимемо тільки на закордонного споживача. В Україні наша мета – бути та лишатись лідером. Займаємо близько 30% ринку. Плануємо також розширятися, запускати нові потужності. Хочемо побудувати один з перших глобальних брендів, який створений в Україні”, – каже СЕО Kormotech.
“Я є учасником Спілки українських підприємців. Дуже хотілося б, щоб правила для бізнесу змінилися. Наша держава не конкурентна, порівняно з сусідами. Тому іноземці сюди не надто хочуть приходити з інвестиціями. Ми маємо рухатися вперед. Потрібно покращувати інвестиційні правила, позбавлятися інфраструктурного монополізму, забезпечити верховенство права, зменшити кількість дозволів. Влада потроху починає прислуховуватися до бізнесу. Адже нам треба воювати не тільки за свої території, а й за майбутнє та серця наших клієнтів за кордоном. Якщо не буде бізнесу, то і майбутнє складно збудувати”.
Також важлива частина роботи компанії – змінювати ставлення людей до тварин не лише в Україні, а й у східній Європі. У Kormotech переконані, що тварина – це член сім'ї, а не власність, якою можна бавитись, подарувати на День народження, тримати в будці на вулиці.

Україні потрібен прорив, а для цього необхідно міняти правила, вважає Ростислав Вовк.
Над спецпроєктом працювали:
Матеріал підготовано за підтримки:
Мирослава БОНДАРЕНКО Авторка і редакторка
Юлія ІЛЬЧЕНКО Продакшн
Оксана МИШОПИТА Креативна продюсерка
Світлана САЛІЙ Літературна редакторка
Рада КІШКА Дизайнерка