Перші дні повномасштабної війни стали викликом для усіх закладів системи охорони здоров’я України. Найважчими місяцями медики називають кінець лютого, березень, квітень 2022 року. Тоді активні бойові дії велися в Київській, Житомирській, Чернігівській, Харківській, Луганській, Донецькій областях. Медичні заклади продовжували працювати. Приймали поранених, облаштовували операційні в укриттях, безоплатно надавали допомогу та ліки громадянам.

«Ми мали запаси їжі, медикаментів, розхідних матеріалів, запас дизпалива щонайменше на 3 місяці. Працівників клініки попередили, що роботу продовжуватимемо за будь-яких умов, щоправда, у новому форматі. 24 лютого ми з міркувань безпеки закрили усі поліклініки мережі, сконцентрувалися виключно на лікувально-діагностичному центрі на вулиці Сім'ї Ідзиковських у Києві. Один із трьох корпусів переробили для побуту та життя персоналу. Саме там у перші тижні війни мешкали наші співробітники, дехто – разом зі своїми сім’ями. Облаштували кухню, де готували кухарі наших партнерів – мережі ресторанів La Famiglia. Волонтери доставили майже 2 тонни макаронних виробів. Пізніше ми роздали їх ресторанам, які годували бійців тероборони. МХП надали майже 100 кілограмів курятини для харчування наших пацієнтів та співробітників», – розповіла Gazeta.ua Лідія Подкопаєва, операційний директор лікувально-діагностичного центру медичної мережі «Добробут».

За її словами, в інших двох корпусах клініки приймали цивільних пацієнтів. Розробили маршрут сортування поранених, напоготові була служба невідкладної допомоги. На змінах чергували бригади лікарів – хірурги, травматологи, анестезіологи як дитячі, так і дорослі. Були педіатри, гінекологи та інші спеціалісти. Крім того, безперервну роботу медичного центру зі свого боку забезпечував персонал лабораторії «Діла».

Один із трьох корпусів лікувально-діагностичного центру “Добробуту” на вулиці Сім'ї Ідзиковських у Києві переробили для побуту та життя персоналу

«27-28 лютого волонтери доставили у клініку перших поранених з Ірпеня, Бучі, Гостомеля. Це були хлопці з територіальної оборони. Також наші співробітники, які потрапили під ворожі обстріли. Допомогу пораненим надавали безоплатно. У пригоді став створений напередодні повномасштабної війни фонд «Фундація Добробут». Щоправда, спочатку він мав на меті пошук коштів на кардіохірургічні дитячі операції. З квітня почали співпрацювати з американським фондом Direct Relief. Щонайменше до кінця цього червня маємо можливість безоплатно лікувати як військових, так і цивільних поранених, внутрішньо переміщених громадян, дітей військових.

Фінансування медичних центрів в Ірпені та Броварах на кілька місяців взяв на себе інший американський фонд – International Medical Corps (IMC). Там з квітня минулого року безоплатно приймали пацієнтів амбулаторно. Якщо була потреба в операційному втручанні, їх скеровували у лікувально-діагностичний центр «Добробут». Наш фонд продовжує шукати різні варіанти співпраці, щоб залучити кошти для допомоги пораненим і людям, які постраждали від війни», – пояснює Лідія Подкопаєва.

Приватні медичні заклади з різних регіонів України об’єдналися та частково зосередилися на волонтерській діяльності. До прикладу, столичний центр «Докос Медікал» безплатно роздавав необхідні медичні препарати територіальній обороні Києва та області. Команда клініки Adonis, насамперед педіатри та гінекологи, безоплатно консультували онлайн громадян. На початку повномасштабної війни мережа «Добробут» створила групу в Telegram «Медицина для всіх», де лікарі безоплатно консультували всіх, хто того потребував. Група діє й досі та налічує вже понад 37 тис. користувачів. У межах соціальної ініціативи лікарі мережі продовжують безоплатно надавати медичні поради та роз’яснення військовим онлайн.

Машини швидкої допомоги передала й одеська клініка Odrex.

«26 лютого наша клініка прийняла перших поранених в Одесі. Далі організували навчання з тактичної медицини для військових, рятувальників, поліцейських та волонтерів. Такі заходи разом із партнерами проводимо й досі. Крім того, готові власним коштом лікувати бійців з бойовими травмами. Також надаємо знижку 30 відсотків на планові послуги для переселенців та військових», – каже медичний директор Odrex Дмитро Гавриченко.

Також бійцям пропонують знижки на усі послуги у розмірі 15%. Для внутрішньо переміщених осіб – 20% на консультації лікарів. Зі свого автопарку на потреби ЗСУ «Добробут» виділив 13 карет невідкладної допомоги.

Медичний директор Odrex Дмитро Гавриченко

Лідія Подкопаєва, операційний директор лікувально-діагностичного центру медичної мережі «Добробут».

Половина українців кажуть, що війна вплинула негативно на їхнє здоров'я, за даними опитувань. Не всі мали доступ до свого сімейного лікаря. Багатьом довелося стати переселенцем і шукати медичну допомогу на новому місці. Через війну свій дім покинули 10 млн українців. З них 6,48 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Інші вимушено виїхали за кордон, кажуть у Міжнародній організації з міграції (МОМ).

«У перші дні вторгнення майже половину пацієнтів довелось терміново виписувати. Їх забирали рідні. Іншим пацієнтам продовжували надавати необхідну допомогу. Особливо це стосується тих, кого напередодні прооперували чи госпіталізували для тривалого лікування. Водночас довелося скасувати всі планові операції та консультації. За кілька тижнів планові операційні втручання за абсолютними показниками відновили. Адже зволікати з ними було небезпечно. Крім того, ми надавали безоплатну допомогу людям, які залишилися без зв’язку зі своїм лікарем, пацієнтам інших клінік. Допомагали ліками ТРО та військовим медичним частинам. Адже багато аптек не працювали», – говорить заступник медичного директора, лікар-хірург медичної мережі «Добробут» Максим Щербина.

Як і до повномасштабної війни, українці найчастіше звертаються до лікарів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркти, інсульти, гіпертонічна хвороба, гострі коронарні синдроми. Ці хвороби посідають перше місце й серед причин смертності населення.

Протягом кількох місяців минулого року в медичній мережі «Добробут» за підтримки міжнародного фонду Direct Relief діяла програма безоплатних коронарографій та кардіостентувань. У її рамках фахівці мережі виконали 127 коронарографій та 65 стентувань.

На другому місці за захворюваністю залишаються інфекційні хвороби. Українці продовжують скаржитися на прояви коронавірусної інфекції. На третьому місці – онкологія, за смертністю – на другому. Зараз через перепрофілювання закладів немає можливості виконувати усі ланки лікування. Щоправда, приватні медичні заклади намагаються і тут допомогти онкопацієнтам. До прикладу, «Добробут» за підтримки міжнародного благодійного фонду Direct Relief безоплатно надає населенню деякі препарати для хімієтерапії. У межах співпраці з фондом минулого року 53 пацієнти уже пройшли безоплатне онкологічне лікування в рамках стаціонару з онкологічним діагнозом.

Четверта позиція у структурі захворюваності – за травматизмом. Але у певних регіонах через військові дії він на першому місці.
«На початку вторгнення громадяни відчували різні прояви депресії, посттравматичного синдрому. Багато хвороб загострились. Це серцево-судинні захворювання, порушення ритму, декомпенсація хронічних хвороб – діабет, порушення функцій щитоподібної залози, інсульти, гіпертонічні кризи, проктологія, захворювання, пов’язані зі стресом», – пояснює хірург Максим Щербина.

Заступник медичного директора, лікар-хірург медичної мережі «Добробут» Максим Щербина

Українці, які після 24 лютого виїхали за кордон, зіштовхнулися з іншим підходом до надання медичних послуг. Зокрема, не всі ліки можна вільно придбати у місцевих аптеках. Крім того, часто прийому до лікаря доводиться чекати кілька тижнів або й місяців.

«Планові візити у Європі можуть бути відстрочені. Водночас при гострих випадках пацієнтам зі страховкою та спеціальною реєстрацією допомога надається оперативно. В аптеках ви можете придбати мінімум ліків. Наприклад, антибактеріальні препарати чи антибіотики продають лише за рецептом лікаря. Ми також потрохи йдемо до такого», – каже лікар-хірург «Добробуту» Максим Щербина.

Він пояснює, що у Європі державні та приватні клініки функціонують паралельно.
«Лікарі у першій половині дня можуть надавати послуги у державних закладах, далі приймати пацієнтів в особистих кабінетах. Така практика існує і в Україні. Водночас приватні клініки поступово відмовляються від сумісництва. У Європі деякі великі приватні центри дотаційні – фінансуються державою. Завдяки цьому вдається якісно розподілити функції між державною та приватною ланкою охорони здоров’я. Крім того, розвинений страховий сектор. В Україні ж застрахованого працюючого населення нараховують менше ніж 12 відсотків», – додає лікар.

Станом на 31 січня 2022 року в Україні нараховували 12 488 закладів, які мають ліцензію на медичну практику, свідчать дані ліцензійного реєстру МОЗ. З них 24% – комунальні та державні заклади. Інші – це фізичні особи-підприємці та юридичні особи, тобто мережі медичних клінік. Більшість приватних медичних закладів працюють у великих містах – Київ, Одеса, Дніпро, Львів, Харків, Черкаси, Чернігів, Запоріжжя, Луцьк.

«Навряд чи потрібно відбудовувати всі медичні заклади, які працювали до початку повномасштабного вторгнення. Реформа охорони здоров’я передбачала скорочення неефективної мережі малопотужних лікарень і розширення закладів сімейної медицини. Ще задовго до війни міжнародні експерти дійшли висновку, що Україна має завелику кількість медичних закладів. Щонайменше третину від тих, що функціонують, потрібно скорочувати, адже вони неефективні. Якісна медицина – це не про кількість лікарняних ліжок чи наявність будинку, на якому написано «лікарня». Лікує сучасне медичне обладнання та технології, доказові призначення, медикаменти, лікарі-професіонали з досвідом.

У післявоєнній відбудові потрібно орієнтуватися на створення медичних закладів за сучасними європейськими проєктами, а не просто відновлювати зруйновані будівлі. Гроші краще перенаправити на розвиток санітарної авіації. Щоб людину з села можна було швидко доправити в обласний центр гелікоптером для надання кваліфікованої допомоги, як це вже відбувається на Львівщині. А не імітувати її у провінційній лікарні без обладнання та методик», - говорить Юлія Брикульська, голова громадської організації «Медичні лідери».
Експертка наголошує, що до медичної реформи потрібно активніше залучати приватний сектор.

Юлія Брикульська, голова громадської організації «Медичні лідери»

«Хороша співпраця держави та приватної медицини – відкриття приватних практик на первинці. Тобто сімейний лікар створює невелику амбулаторію, або хаб. Це діючий механізм, який точно треба використовувати. Якщо говорити про високоспеціалізовану медичну допомогу – поранення військових, реабілітація, оперативні втручання, повертаємося до питання грошей. Вартість послуг, яку оплачує Національна служба здоров'я України (НСЗУ), для великих приватних медичних закладів, на жаль, наразі не є конкурентною. Комунальні медзаклади покривають витрати на комунальні послуги, обладнання та технології коштом місцевих, іноді центрального бюджету. Приватні заклади роблять це власним коштом, тому конкуренція не є справедливою. НСЗУ в формуванні вартості медичних послуг виходить із бюджету, який закладений на сферу охорони здоров’я. Останній, очевидно, не є достатнім. Він має наближатись до 5 відсотків ВВП країни. У 2022 році цей показник наближався до 3 відсотків. Для залучення приватного медичного сектору до розширення співпраці з НСЗУ може бути перспективним введення співоплати пацієнтів. Наразі ведуться консультації на рівні комітету Верховної Ради та пошук можливого рішення», – додає Брикульська.

«Проєкти міжнародної технічної допомоги заходять в Україну переважно через державні структури – уряд, ради при урядових структурах. Фактично органи виконавчої влади стають розпорядниками міжнародної допомоги. Вони можуть визначати, куди спрямувати кошти. Однак приватна медицина поки залишається осторонь. Отримана допомога розподіляється між закладами державної та комунальної власності. Під час війни бізнес як ніколи потребує підтримки. Адже це підприємці, які насамперед наповнюють бюджет шляхом сплати податків», – наголошує Олена Єщенко.

За словами голови Асоціації приватних медичних закладів Олени Єщенко, з квітня у розробці тарифів НСЗУ на наступний рік вперше братимуть участь робочі групи, які представлятимуть приватні заклади.

Попри це приватні клініки з перших днів війни надають допомогу військовим, оперують поранених, закривають потреби по медикаментах для бійців ЗСУ. Наприклад, медична мережа «Добробут» співпрацює з патронатною службою «Янголи Азову». Загалом, у «Добробуті» з вересня 2022 року до 29 березня 2023-го пролікували стаціонарно та амбулаторно 345 бійців «Азову».

«Ми повноцінні гравці медичного ринку. Неодноразово пропонували на розгляд та зверталися до керівництва державних інституцій (міністерство, комітети) щодо внесення поправок у законопроєкт стосовно співоплати. Так, наприклад, працюють страхові компанії. Насправді, все прозоро. Пацієнт розуміє, що може отримати якісну допомогу в приватній клініці, але сплатити за неї частину вартості. Іншу частину покриють тарифи НСЗУ. Тоді у людини буде вибір, до якого медичного закладу звернутися. Однак зараз навіть пораненим військовим досить важко потрапити на лікування до нас. Це при тому, що допомога для них безоплатна. Улітку бійцям доводилося брати відпустку, щоб оперуватися.

Ми зустрічалися з військовим керівництвом, розповідали про наші можливості, показували операційні, знайомили з лікарями. Маємо навіть окремо виділені корпуси для військових, щоб вони не перетиналися з цивільними пацієнтами. Поки ж, все одно, не беремо участі в евакуації. Тільки за домовленістю з конкретними командирами військових частин», — говорить операційний директор лікувально-діагностичного центру медичної мережі «Добробут» Лідія Подкопаєва.

Голова Асоціації приватних медичних закладів Олена Єщенко

Лікарі медичної мережі “Добробут” надають допомогу військовим, оперують поранених

Під час повномасштабної війни з'явився новий досвід — виїзні бригади лікарів у постраждалі населені пункти, де зруйновані медичні заклади.

«Коли рашисти відійшли від Києва, наші лікарі почали робити одноденний виїзд по деокупованих територіях. Спочатку це була Київська область, потім Чернігівська. Людям безплатно надавали необхідну медичну допомогу, ліки, проводили обстеження. Крім того, задовго до повномасштабного вторгнення для наукової діяльності створили громадське об’єднання «Медична аналітика». Завдяки цьому під час війни вдалося залучити іноземні кошти на закупівлю доказових препаратів. Ми були орієнтовані на цивільне населення з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу, де не потрібен інсулін. Пізніше з нами зв’язалася громадська організація «Інфекційний контроль», яка співпрацює з благодійним фондом Corus International. Тепер команда лікарів має змогу робити двотижневі відрядження. З необхідним обладнанням виїжджаємо у Харківську, Полтавську, Дніпропетровську області. Крім того, у столичному медичному центрі у четвер безплатно приймаємо військових», - пояснює Олена Значкова, медичний директор «Докос Медікал».

Виїзні бригади лікарів – це хороший інструмент, який має використовуватися під час гуманітарної катастрофи. Адже люди з деокупованих територій чи регіонів, близьких до лінії фронту, не можуть отримати повноцінну медичну допомогу.

«Якщо говоримо про мирний час, то пацієнти самостійно можуть дістатися до лікарень, де отримають кваліфіковану допомогу. Тому потреба у виїздах лікарів обмежена. Очевидно, що лікар на робочому місці зможе прийняти більшу кількість пацієнтів. Насправді ж, гарно побудована первинна медична допомога та навчені фахові лікарі до 80 відсотків усіх питань можуть закрити на своєму рівні без направлення до вузькопрофільних спеціалістів. Як це роблять колеги в Європі. В Україні, незалежно від регіону, за направленням можна звернутися до лікаря у будь-який медзаклад. В рамках реформи прив’язка до районних лікарень, місця проживання або прописки скасована», – каже Юлія Брикульська, голова громадської організації «Медичні лідери».

Загалом приватні медичні заклади готові продовжувати надавати допомогу всім, хто цього потребує. Частину послуг переселенцям, військовим та їхнім родинам надають безоплатно, співпрацюючи з міжнародними благодійними організаціями, як це робить «Добробут».

«Приватні клініки вміють ефективно керувати операційними витратами. Ми, наприклад, розробляємо проєкт та фінансову модель для створення центру реабілітації (в тому числі – поранених). Для цих цілей у нас є окремий корпус, який придбали ще до початку повномасштабного вторгнення. Центр реабілітації «Добробут» збудує за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC), з якою ми вже підписали лист про наміри.

Інколи складається хибне враження, що приватні клініки це тільки про гроші. Але жоден фонд, не говорячи вже про федеральний уряд США, не фінансував би заклад, якби не був певен, що кошти використовуватимуться ефективно. Перевіряється усе – від документації до протоколів лікування», – підсумувала Лідія Подкопаєва з «Добробуту».

Лікарі бригади невідкладної допомоги медичної мережі “Добробут”