СПЕЦПРОЄКТ
Два мільйони заблокованих акаунтів російських тролів
Як працює ІТ-армія України
Минув рік повномасштабної війни. Починаючи з 24 лютого 2022 року, життя кожного українця змінилося. Ворог планував швидко захопити Україну, але зустрівся з шаленим опором її громадян. Уся нація згуртувалася заради єдиної мети Перемоги
В Україні триває повномасштабна війна з Росією. Суспільство й економіка стали на воєнні рейки. Понад 1 млн українців безпосередньо взяло до рук зброю, вступивши до лав Збройних сил України та підрозділів тероборони. Ще майже 3 млн змінило звичну діяльність на навколовоєнну: волонтерять, допомагають військовим, ремонтують техніку, збирають кошти.
Україна воює з РФ на воєнному, культурному, економічному, психологічному, інформаційному фронтах. Важливо, щоб до боротьби долучився кожен. Однак для цього не обов'язково залишати родину і професію, вдягати однострій, проходити військовий вишкіл і вирушати з автоматом на фронт. Знищувати окупантів можна, сидячи за комп'ютером. Достатньо приєднатися до кібервійська.

Воїном може стати кожен

“Кібервійсько — наймолодший, однак найперспективніший вид військ. Кіберборотьба складається з трьох напрямків: кіберрозвідка, кібервплив і кіберзахист. Усі мають різні завдання”, — говорить фахівець із кіберборотьби Генштабу ЗСУ Вадим Лєднєй.
“Ми підійшли до 2022 року, маючи позаду 8-річний досвід гібридної війни. Адже вона в кіберпросторі тривала й раніше. На момент повномасштабного вторгнення були готові до найгірших сценаріїв. А масові кібератаки, які відбили в січні та лютому, стали додатковими тренуваннями перед вторгненням. Потужний кіберспротив — це результат взаємодії багатьох людей і організацій, бо наші громадяни перетворилися на справжню кіберТрО”, — розповів начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.
Кібервійсько — наймолодший, однак найперспективніший вид військ.
розвідує загрози національній безпеці, здобуває інформацію, шукає та оцінює вразливості інформаційно-телекомунікаційної системи противника та критичних елементів його інфраструктури.
займається підготовкою та проведенням стратегічних наступальних кібероперацій, підтримкою кібердій оперативного рівня, розробленням інструментів кібервпливу, кіберзброї, маскуванням кібердій, пошуком та оцінюванням вразливостей інформаційно-комунікаційної системи МОУ та ЗСУ.
опікується підготовкою та проведенням оборонних операцій, виявленням нових кіберзагроз, розробленням алгоритмів і засобів протидії новим загрозам. Також розслідуванням кіберінцидентів, упровадженням заходів захисту критичної інформаційної інфраструктури держави, виявленням кібератак і реагуванням на них, ліквідацією наслідків.

Кіберрозвідка

Кібервплив

Кіберзахист

Протягом 2022 року вдалося нейтралізувати понад 4,5 тис. кібератак, за даними Національного координаційного центру кібербезпеки. Основними цілями ворога є енергетика, логістика, військові об’єкти, бази даних органів влади та інформаційні ресурси.

Заблокували 45 ботоферм із понад 2 млн фейкових акаунтів, майже 500 проросійських ютуб-каналів, близько 1 тис. інформаційних ресурсів, які працювали проти України.
Чимало представників ІТ-сфери долучилося до MilTech — технологічної галузі, яка працює на оборону. Вона продемонструвала свою ефективність із 2014 року. В Україні почали створювати вже незамінні для військових програми “Кропива”, “Дельта”, безпілотники “Валькірія”, “Лелека-100”. Наприклад, професійний артилерист Ярослав Шерстюк і підприємець Максим Поляков створили месенджер для військових MilChat. У застосунку військові можуть захищено обмінюватися повідомленнями й інформацією щодо ситуації на полі бою, транслювати місце свого розташування в режимі реального часу за американським військовим стандартом MIL-STD-2525. MilChat користується близько 60 тис. бійців.

До ІТ-армії приєдналися тисячі українців

Вони успішно розхитують економіку ворога та деморалізують росіян на цифровому фронті. Зокрема, призупиняли роботу найбільших банків країни-агресора, регіональних судів, сайтів держустанов, онлайн-сервісів, бізнесу, систем електронного документообігу, пропагандистських телеканалів та сайтів.
Волонтери “Аеророзвідки” розробили систему ситуаційної обізнаності “Дельта”. Вона збирає дані із супутникових знімків, радарів, сенсорів, GPS-трекерів, радіоперехоплень тощо. Інформація з'являється на цифровій мапі, завдяки чому користувачі можуть у зручному форматі бачити розташування ворожих військ.

“Армія SOS” допомагає поширювати програмне забезпечення ”Кропива” для планування, розрахунків та орієнтування на полі бою. Програма інтегрується в планшети, які волонтери тисячами надсилають бійцям на поле бою. Тепер ”Кропиву” використовує більшість українських артилеристів.
волонтерів вже приєдналося до ІТ-армії України за даними Міністерства цифрової трансформації
200 тис.
Фото GettyImages
Компанія FAVBET Tech у перші тижні повномасштабного вторгнення розробила застосунок Finders для пошуку евакуйованих громадян із зони бойових дій. Він допоміг багатьом українцям відновити зв'язок із рідними. Створили кілька сервісів на запит українських спецслужб. Зокрема, сервіс блокування телеграм-каналів та додаток для спрощення роботи артилеристів. Співпрацюють з військовими підрозділами щодо розроблення програмного забезпечення.
Також FAVBET Tech став новим партнером ГО “КіберПолк” і співпрацюватиме з організацією в напрямах кіберзахисту, військово-інформаційних операцій, підготовки фахівців із цифрової безпеки. Команда технологічної компанії буде залучена до розробки програмного забезпечення для потреб ЗСУ, обмінюватиметься з фахівцями організації досвідом для пошуку вразливостей у ворожих ІТ-системах.
СЕО FAVBET Tech Артем Скрипник розповів, як ІТ-компанія адаптувалася до роботи під час повномасштабної війни:
ІТ-індустрія добре показала свою готовність та здатність працювати навіть у воєнних умовах, додав Артем Скрипник. Саме технологічний сектор є лідером українського експорту послуг, за даними IT Ukraine Association.

“Звісно, працювати стало складніше, адже ІТ — переважно експортна галузь. Не всі замовники за межами України готові брати на себе ризики, пов’язані з війною. 2022 року ми бачили позитивну динаміку по ринку: обсяг ІТ-послуг зріс порівняно з 2021 роком. Нині, за даними IT Ukraine Association, темпи зростання дещо знизилися, що може бути повʼязано із закриттям багатьох проєктів. Проте потенціал галузі доволі високий і більш релевантні показники зростання ми побачимо за результатами другого кварталу 2023 року. Сподіваємося, що західні партнери продовжать вірити в Україну та підтримуватимуть нас інвестиціями — це дасть ІТ-сфері змогу надолужити темп та нарощувати обсяги експорту, а як результат і валютні надходження та податки”, — говорить Артем Скрипник.
“Із початку повномасштабної війни було багато викликів, усій галузі довелось адаптуватися та перебудовувати процеси. Люди — головний ресурс ІТ-індустрії, тому спершу нам необхідно було подбати про безпеку працівників. Наступним випробуванням була робота в умовах блекаутів через постійні обстріли ворогом енергетичної інфраструктури. ІТ-сфера не може функціонувати без електроенергії та інтернету, тому нам доводилося забезпечувати офіси генераторами та старлінками. Досвід часів ковіду допоміг ефективно перебудувати процеси відповідно до реалій воєнного часу”.
Артем Скрипник
СЕО FAVBET Tech
FAVBET Tech також співпрацює з громадськими організаціями, що опікуються кібербезпекою та цифровою грамотністю: обмінюються досвідом та інструментами, передають власні розробки.

“Сьогодні ми активно залучені в діяльність волонтерських ІТ-формувань, намагаємось якомога швидше реагувати на потреби наших захисників та забезпечувати їх якісними рішеннями для успішного виконання бойових завдань. Ми завжди відкриті до співпраці з іншими організаціями та до виконання запитів на розроблення програмного забезпечення з боку українських силових відомств. Усе це ми робимо власним коштом, бо віримо, що в цей час спільна перемога важливіша за бізнес-інтереси”, — коментує СЕО FAVBET Tech.
“Це перша війна, де ІТ грає настільки важливу роль та фактично є зброєю проти агресора. До боротьби долучилося багато українських компаній, надаючи фахову підтримку ЗСУ. FAVBET Tech не виняток. На початку війни ми були більше сфокусовані на DDoS-атаках та зламах ворожих ІТ-систем. Проте наша головна експертиза — розроблення програмного забезпечення, і нині ми намагаємося більше допомагати саме в цьому напрямку. Підтримуємо зв’язок із силовими структурами, на волонтерських засадах розробляємо для них потрібне програмне забезпечення”, — говорить Артем Скрипник.
Загалом, у кібервійську задіяно до 15% спеціалістів галузі, наголошують в IT Ukraine Association. До лав ЗСУ вступили 3% фахівців. Ще 82% продовжують працювати далі в ІТ-компаніях, підтримують державу та армію на економічному фронті, волонтерять. Сума донатів від українського ІТ-сектора перевищила $500 млн.
Національна платформа з розвитку цифрових навичок пропонує безоплатні освітні серіали та тести на цифрову грамотність. Також має розгалужену мережу з партнерських офлайн-хабів цифрової освіти.

На цифрову освіту для українців компанія Google надала $2 млн та 50 тис. ліцензій Workspace для уряду.

“Сервіси Google вже стали частиною інфраструктури Мінцифри. Тепер й інші державні установи зможуть працювати швидше, попри обстріли та постійні загрози кібератак росіян”, — каже міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Цифрова грамотність — зброя перемоги

Росія веде проти України комплексну повномасштабну гібридну війну. Перемогти її можливо також комплексно, не лише високотехнологічною зброєю.

Із 2020 року в Україні почав діяти урядовий проєкт “Дія. Цифрова освіта”. Одне зі стратегічних завдань — навчити українців цифрової грамотності. Опанувавши ці навички, кожен громадянин зможе отримувати державні послуги онлайн, якісно підвищить рівень свого життя, впевнено користуватиметься соціальними мережами та інтернетом.
З 2020 року в Україні почав діяти урядовий проєкт “Дія. Цифрова освіта”. Одне зі стратегічних завдань — навчити українців цифрової грамотності.
2021 року в Україні провели загальнонаціональне опитування щодо цифрової грамотності населення. Воно показало, що з 2019 року на 17% зменшилася частка громадян, хто не підключає вдома інтернету через те, що не вміє ним користуватися. Загалом, протягом трьох років цифрові навички українців покращилися. Більшість користується інтернетом щодня. Актуальною залишається проблема безпеки в мережі та захисту від кібершахрайства.
Одним із завдань Стратегії кібербезпеки України є запровадження в системі військово-патріотичного виховання та територіальної оборони практичних навчань у сфері кібербезпеки, наголошують у Національному координаційному центрі кібербезпеки. Учні та студенти можуть долучитися до командно-штабної гри “Кіберджура”, таким чином підвищити свою обізнаність у цій сфері. Загалом до проєкту планують залучити близько 10 тис. навчальних закладів.
Окрім держави, в напрямку цифрової освіти працюють благодійні фонди. Зокрема, вони долучилися до проєкту Міністерства цифрової трансформації, який передбачає передання 5000 комп’ютерів бібліотекам по всій країні. Завдяки цьому ці заклади зможуть підключитися до інтернету й перетворитися на платформи якісної цифрової освіти.
В Україні запустили проєкт IT Generation для громадян від 21 до 60 років — можливість здобути безоплатну освіту у сфері ІT.

Також 60 студентів пройдуть навчання за програмою re/start in cyber за сприяння Міністерства цифрової трансформації. Це безоплатна освітня програма, яка дасть базові знання та навички в кіберсфері.

Благодійні фонди пропонують безкоштовні освітні IT-програми для дітей, що постраждали від війни. Нещодавно запустили курси Python для підлітків віком 12-15 років. Це одна з найпопулярніших мов програмування. Дає змогу створювати сайти, мобільні додатки та ігри.
СЕО FAVBET Tech Артем Скрипник підтримує думку, що цифрова грамотність — це потреба не тільки ІТ-компаній, а суспільства загалом.

“Світ усе більше цифровізується, а війна взагалі не залишила Україні альтернативи. Сотні тисяч дітей тепер позбавлено можливості навчатися очно, тому освіта була змушена перейти у діджитал. Цифровими щодня стає все більше послуг, виникають більш сучасні засоби взаємодії з державою та держустановами. Усе це вимагає від українців нових знань, уміння орієнтуватись у цифровому просторі та дбати про свою кібербезпеку. Саме тому ІТ-галузі нині важливо бути рушієм ініціатив із цифрової грамотності та сприяти розвитку цифрової освіти. Безпека в цифрі не менш важлива, ніж у реальному житті. Особливо тепер”, — говорить Артем Скрипник.

Кібербезпека є одним із пріоритетів системи національної безпеки України. Залучення до кібероборони під час повномасштабної війни фахівців приватного сектора та небайдужих громадян продемонструвало неабияку ефективність. Завдання держави після Перемоги — підтримувати ІТ-армію, забезпечувати необхідні умови для подальшої роботи зі стримування ворожих атак у кіберпросторі.
Над спецпроєктом працювали:
Олена ПЕТІК Коректорка
Рада КІШКА Дизайнерка
Роман ЗАПОРОЖЧЕНКО Автор
Юлія ІЛЬЧЕНКО Продакшн
Мирослава БОНДАРЕНКО Редакторка