СПЕЦПРОЄКТ
Великодній сніданок: рецепти, звичаї та традиції
які страви мають бути на столі
Великдень – найголовніше свято у річному обрядовому циклі українців. Воно про перемогу життя над смертю, про відродження природи після холодної зими, про всюдисуще життя. Цьогоріч українці святкуватимуть Великдень 16 квітня. Зараз ця дата ще сакральніша, ніж зазвичай. Адже знаменує близьку перемогу нашого духу над ворогом, нашої сили – добра над злом.
Після нічної або вранішньої служби й освячення великодніх кошиків зі смаколиками, центральним обрядом містичного дійства є святковий сніданок. Збирається вся родина, яка за пишно підготованим столом величає торжество життя. Але й тут не все так просто, адже кожен атрибут та страва має своє значення. Як наші предки «накривали» великодні столи до сніданку та що з цього інтегрувалось у наше сьогодення, розповідає Gazeta.ua за підтримки бренду KOBLEVO.
Після нічної або вранішньої служби й освячення великодніх кошиків зі смаколиками, центральним обрядом містичного дійства є святковий сніданок. Збирається вся родина, яка за пишно підготованим столом величає торжество життя. Але й тут не все так просто, адже кожен атрибут та страва має своє значення. Як наші предки «накривали» великодні столи до сніданку та що з цього інтегрувалось у наше сьогодення, розповідає Gazeta.ua за підтримки бренду KOBLEVO.
Безумовно, це робити можна лише в доброму гуморі, після великодньої служби та освячення кошиків. У більшості регіонів країни пасхальна служба проходить в ніч із суботи на неділю й починається опівночі – час, який знаменує очищення й оновлення, початок циклу й відродження нового життя. Служба триває, зазвичай, три години. Тож після неї в господарів є ще час відпочити перед великоднім сніданком. Хоч раніше наші предки бралися до приготування сніданку відразу після служби. Це було продиктовано способом життя, адже день починався на світанку й тривав до заходу сонця.
Часи змінились. Тож зараз за стіл сідають найчастіше опівдні. Зокрема й тому, що декотрі церкви змінили графік богослужінь – перенесли їх на ранок. Деякі взагалі повторюють святкову через велику кількість прихожан. А ще ж треба дочекатись родичів, які повертаються після роботи, й з інших міст.
Часи змінились. Тож зараз за стіл сідають найчастіше опівдні. Зокрема й тому, що декотрі церкви змінили графік богослужінь – перенесли їх на ранок. Деякі взагалі повторюють святкову через велику кількість прихожан. А ще ж треба дочекатись родичів, які повертаються після роботи, й з інших міст.
Як накривати стіл до великоднього сніданку
Готують сніданок усією сім’єю – жінки та чоловіки пораються на кухні, діти розкладають прибори та прикрашають стіл. Скатертину намагались справити до свята нову. Зазвичай, білосніжну або з вишивкою. Поверх неї застеляли вишиті рушники – ті, якими покривали освячені кошики. Є повір’я, яке каже, що може вберегти від грому і блискавок, якщо його носити з собою або тримати в хаті над образами. А освячена сім років поспіль на Великдень у церкві свічка береже дім від пожежі та інших нещасть. Її варто запалювати лише під час сніданку.
Рушник може вберегти від грому і блискавок, якщо його носити з собою або тримати в хаті над образами
Приборів ставили на стіл більше, ніж членів сім’ї – не дивно, що в такий день могли завітати гості. Під час приготувань співали веснянки – закликали весну в гості. Ця традиція ще древніша у наших краях, ніж саме святкування Великодня. Вона органічно вплелася у святкування з приходом християнства на наші землі.
Вбраними до столу сідали святково. Зараз все частіше українські сім’ї до такого свята вдягаються у вишиванки, щоби віддати честь своїм предкам і стати частиною ось уже тисячолітньої традиції.
Великодній рушник виготовлений майстринями-близнючками із Запоріжжя Ольгою та Тетяною
Приправа з тертого буряка та хрону мала додати крові господарям та забрати всі хвороби
Усе те, що посвятили у церкві, подають до святкового столу. Але наповнення кошика дуже різниться від регіону. Безумовно, центральною стравою на столі є паска – обрядовий хліб, який спеціально випікають до свята. Може бути найрізноманітнішої форми та з різних інгредієнтів. На заході та півночі країни – це солодкий хліб, на сході та південному сході України – сирна бабка, часто з додаванням вина. Поруч – крашанки та писанки. Знову ж від регіону до регіону яйця подають до столу дуже по-різному: на сході та в центрі їх просто ставлять на стіл, на заході ж чистять від шкарлупи та посипають тертим хроном, який теж ставлять до великоднього кошика. А хто наважиться з’їсти крашанку зі шкарлупою – той матиме захист від біди на весь рік.
Ставили на стіл сир-плесканку, масло, ковбаси, які освятили в церкві, «бурячки» – приправа з тертого буряка та хрону, яка мала додати крові господарям та забрати всі хвороби. Було і печене порося, яке зараз можна замінити печеною птицею, на знак достатку в родині, холодець, який спеціально варили за день до Великодня, аби вчасно застиг. У декотрих регіонах подавали бульйон з птиці та домашньої локшини, крученики, рулети та на десерт – домашні солодощі. Біля паски, зазвичай, ставили вино – хто домашнє, хто куплене. Часто, це вино або кагор також освячували у церкві, аби доповнити ним святкову трапезу.
Зі святковими стравами смакуватиме вино українського виробництва – KOBLEVO Bordeaux – Кагор Кара-Баш. Це ароматний напій, в якому переважають ноти свіжих чорних ягід, ягідного джему та чорного шоколаду. Смак його ягідно-вершковий, з шоколадною гірчинкою в післясмаку. Для його виробництва використовують стиглий виноград червоних європейських сортів із високим вмістом цукрів. Вино насиченого темно-червоного кольору з рубіново-гранатовими відтінками. Такий кагор не лише доповнить м’ясні страви святкового столу, які є неймовірно бажаними та апетитними після тривалого посту, його також можна використовувати і для приготування м’ясних рулетів з грибами та чорносливом. У ньому можна маринувати вирізку перед приготуванням шинки тощо.
Що подавати до столу
Великодній сніданок – ритуал. У ньому є своя послідовність дій, які мають забезпечити порядок та достаток у домі аж до наступного Великодня. Сніданок починають з молитви або подяки за попередній рік. Після цього паску, великодній хліб, ділять між усіма членами родини: від найстаршого члена сім’ї до наймолодшого. У одних сім’ях паску відламують, а хто відщепнув найбільший шматок, тому пощастить цього року. У деяких – нарізають на рівні шматочки й подають кожному, аби в сім’ї всім випало щастя порівну.
Святковий сніданок
За сніданком часто підіймають келихи з кагором і виголошують тости. Спершу – за світле Воскресіння, тоді – за мир і злагоду, потім – за здоров’я родини тощо. Якщо ж під час сніданку приходять гості – з ними спершу ділять паску, а тоді всі інші смаколики. На Галичині є прикмета: якщо дівчина скуштує 12 пасок різних господинь, то неодмінно вийде заміж за доброго, роботящого чоловіка. Якщо хлопець скуштує стільки ж пасок, то буде дужим і багатим. Зрештою, що більше пасок вдасться скуштувати, то більше щастя випаде на долю цього року.
Звісно, паску з’їдають найпершою. Повнолітні члени родини можуть її вмочити у кагор та згідно з християнською традицією прийняти таїнство Причастя. Зараз священники стверджують, що від Воскресіння аж до Вознесіння сповідатись не потрібно. Адже в цей період часу благодать і прощення доступні всім. Часто паски мастять освяченим маслом і так їдять. А вже потім куштують яйця з хроном та «бурячками», сир, ковбаски та інші наїдки.
Тому хто відщепнув найбільший шматок паски — пощастить цього року
Після сніданку до столу подають десерт – тертий пляцок на заході України, калачі та медівники – у центрі й на сході, печені яблука в меді з горіхами – на півдні. Також – фрукти, які зараз без проблем можна купити протягом року. Дехто навіть кладе їх до великоднього кошика. А до солодощів – ще одну пляшку вина.
До десертів найкраще пасує Кагор Український KOBLEVO, українського виробництва з натуральних продуктів. Вино виноградне кріплене спеціального типу десертне солодке. У напої не повинно бути осаду, помутніння. Він має бути прозорим, а колір – насиченим яскравого рубінового відтінку, або темно-червоний. Кагор Український виготовляють з сортів винограду Каберне, Сапераві та Одеський чорний. Таке поєднання дає напою насичений багатогранний смак із тонами чорної смородини, вершків і шоколаду.
До десертів найкраще пасує Кагор Український KOBLEVO
Головне у святкуванні Великодня – піднесений настрій і гарна компанія
Тут у кожного регіону свої традиції. На заході молодь йде до церкви співати гаївки та веснянки, водити хороводи або «криві танці». Старші члени родини йдуть на цвинтар провідати померлих родичів. І ті, й інші беруть з собою частунки зі столу. Молодь продовжує бенкетувати, обмінюватись пасками й крашанками, старші залишають трохи святкової їжі на могилах предків. На сході та в центрі України до родичів на цвинтар ідуть у третій день великодніх свят. Там між могилами накривають столи, поминають предків, частують наїдками усіх, хто проходить повз, або тих, хто приходить пом’янути родичів.
Після гаївок чи поминання, увечері українці ходять у гості до родичів або друзів. З собою беруть частування, обов’язково пляшку алкоголю, найчастіше вина. У гарній компанії продовжують святкувати Великдень. До вечері готуватись спеціально не потрібно, адже навряд чи усе наготоване до сніданку вдасться подужати. Але можна подавати сучасні страви – овочеві салати, запечене м’ясо та картоплю, рибу тощо. Вечерю закінчують кавуванням із солодощами.
Звісно, згадати усі традиції не вдається, адже їх незліченна кількість від регіону до регіону, від міста до села. Ба більше, у кожної родини вони свої, унікальні. Чимало традицій уже не є актуальними, але їх витоки тісно переплелися з сьогоденням. Та головне у святкуванні Великодня – піднесений настрій і гарна компанія. Адже такі свята існують для того, аби провести час з найріднішими.
Понеділок, після Великодня, називають обливаним. У цей день заведено обливатись водою, не ображаючись у відповідь. Вода в цей день вважається свяченою, а отже такий «душ» має дарувати здоров’я тому, кого обливають. Святкування продовжується й увесь наступний тиждень – можна провідувати родичів і друзів, збиратись за вечерею, водити гаївки. Словом, відпочивати після холодної та темної зими, аби із завзяттям і добрим настроєм почати новий річний цикл, сповнений викликів та завдань. Це є особливо актуальним час другого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Великдень набуває особливого сенсу й дарує надію на добре майбутнє та перемогу.
Понеділок, після Великодня, називають обливаним. У цей день заведено обливатись водою, не ображаючись у відповідь. Вода в цей день вважається свяченою, а отже такий «душ» має дарувати здоров’я тому, кого обливають. Святкування продовжується й увесь наступний тиждень – можна провідувати родичів і друзів, збиратись за вечерею, водити гаївки. Словом, відпочивати після холодної та темної зими, аби із завзяттям і добрим настроєм почати новий річний цикл, сповнений викликів та завдань. Це є особливо актуальним час другого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Великдень набуває особливого сенсу й дарує надію на добре майбутнє та перемогу.
Великодні розваги
Святкування у Мамаєвій Слободі
Над спецпроєктом працювали:
Матеріал підготовано за підтримки:
Софія ЧАЙКІВСЬКА Авторка
Олексій СКОПНЕНКО Продакшн
Мирослава БОНДАРЕНКО, Оксана СМОЛА Редакторки
Рада КІШКА Дизайнерка
Олексій СКОПНЕНКО Продакшн
Мирослава БОНДАРЕНКО, Оксана СМОЛА Редакторки
Рада КІШКА Дизайнерка
Готуємося до Великодня разом!