нашого часу

як навчити своє місто сортувати й перетворювати відходи на корисні речі

Серед нас є екогерої – люди та компанії, які з власної ініціативи сортують сміття й навчають інших робити це правильно. Для них важливо не тільки протидіяти забрудненню навколишнього середовища, а й зробити відповідальне поводження з відходами одним із основних правил повсякденного життя та професійної діяльності.

Михайло Підвашецький із міста Гайсин на Вінниччині обладнав у своєму місті 27 точок для роздільного збирання сміття.

“Власним коштом виготовив контейнери на три секції – пластик, скло й папір. Поставив їх біля багатоповерхівок. Люди практично відразу почали сортувати”, - каже Михайло.

Сміття з контейнерів він відвозить на орендований склад власним авто з причепом. Там ретельно сортує вторсировину за категоріями.

“Пластик має багато видів. ПЕТ-пляшки розділяю за кольором і за тим, що в них раніше зберігалося. Адже їх очищення перед вторинним переробленням відбуватиметься по-різному. Пластикові відра, тазики, іграшки та ящики – також окрема категорія. Ще один вид – плівка, флакони від косметики, побутової хімії. Склобій розділяю за кольорами й видами, оскільки для перероблення кожного потрібна різна температура. Макулатуру розділяю на картон і папір. Фізично це складно: по-перше, потрібно вручну розвантажити контейнери, все перебрати, спресувати й потюкувати. Тому за один день можу обслужити не більш як три контейнери”, – розповів чоловік.

Перероблюють вторсировину в різних містах України. Проте під час повномасштабної війни деякі підприємства були змушені зупинити роботу.

“Більшість вторсировини відводжу у Хмельницький. Мене мотивує, що роблю свій внесок у збереження планети. На жаль, деякий пластик є неліквідним, тобто не підлягає вторинному переробленню. Це, наприклад, одноразовий посуд і пакети. Таке сміття в європейських країнах спалюють за високих температур, отримують із нього електрику й біогаз. У перспективі мрію запустити виробництво брикетів із неліквідного сміття, щоб їх спалювали на ТЕЦ. В Україні для цього вже є інженерні розробки”, – додає Михайло Підвашецький.

Дружина Михайла – власниця салону краси. Свідомий підхід до сортування упаковок від косметичних засобів є одним із корпоративних правил її закладу.

“Окремо збираємо паперове паковання, пластик і скло. Буває, що тара від косметичного засобу містить різні матеріали. Наприклад, скляна пляшечка із пластиковим дозатором чи кришкою. Це обов’язково враховуємо й сортуємо в різні категорії. Такий розподіл сміття забирає небагато часу, але точно знаємо, що паковання повторно перероблюють і воно не лежатиме на звалищі сотні років”, – говорить Світлана.

“Подобається, коли кав'ярні дозволяють приходити зі своїм посудом для кави. І в такий спосіб заохочують людей продукувати менше сміття”, – додає вона.

Також жінка підтримує екологічні ініціативи інших підприємців.

Семикласник Богдан Мамрига сортує сміття вдома з батьками. Ділиться з однокласниками, як правильно утилізувати сміття.

“ПЕТ-пляшки й бляшанки від напоїв треба стискати, випускаючи з них повітря. Картонні коробки різних розмірів варто розбирати та складати так, щоб вони були пласкі”, – каже школяр.

Використану тару він також використовує для власних проєктів.

“Мій дідусь – винахідник, у нього завжди повно цікавих ідей. Два роки тому змайстрували декілька мітел із пластикових пляшок. Для виготовлення щетини брали зелені, коричневі пляшки. По-перше, так виріб виходить яскравішим. По-друге, кольоровий пластик більш жорсткий і підмітати ним зручніше. Цими мітлами ми й досі прибираємо на подвір’ї. Взагалі є багато способів повторного використання пластикових пляшок – із них роблять мінітеплиці, лійки, плетені меблі”, - розказує Богдан Мамрига.

“Якось я взяв порожню пляшечку й почав котити кулькою по руці. Раптом зрозумів: це ж майже готовий масажер. За декілька місяців назбирав п’ять порожніх дезодорантів. Разом із дідусем придумали конструкцію масажера. Узяли фанеру з корпусу старого телевізора, вставили кулькові дозатори в призначені для них отвори. Зафіксували їх верхнім шаром фанери за допомогою шурупів. До речі, конструкція нашого масажера дає змогу використовувати олію для масажу”, – ділиться школяр.

Декілька своїх масажерів Богдан передав у госпіталь для поранених воїнів. “Із коробок від взуття, побутової техніки, піци можна майструвати будинки для домашніх улюбленців, різні макети, рамки для фото. А обрізки картону знадобляться для виготовлення окопних свічок, необхідних на фронті”, – додав Богдан.

Власниця косметологічної клініки Яна Піддубна розповідає, що сортування сміття є необхідною частиною роботи її закладу.

“Правильна робота з відходами – це ще й питання безпеки”, – каже Яна. Використані шприци, голки, скляні флакони спершу замочуємо у спеціальних препаратах для знезараження.

“Потім складаємо у марковані контейнери для утилізації. Притому скло, пластик і метал сортуємо окремо. Потім заповнені контейнери віддаємо на перероблення компанії, з якою маємо договір. Вони на заміну привозять нам іншу тару для сортування. Папір та картон віддаємо людині, яка збирає макулатуру”, -– додала Яна Піддубна.

Товари в пакованні, що не підлягає переробленню, жінка взагалі не купує.

Світлана Стельмашенко п’ять років тому відмовилася від користування пластиковими пакетами. По покупки ходить із власною тарою.

“Перед походом у магазин складаю список покупок. Так легше розрахувати потрібну кількість багаторазових торбинок. Їх використовую для круп, овочів і фруктів. Потім за необхідності перу. В багаторазові лотки беру рибу та м'ясо. Спочатку продавці дивувалися, що я прошу зважити продукти у власну тару. А тепер навпаки підтримують”, – каже Світлана.

Великий бізнес також активно долучається до вирішення екологічних викликів, запроваджуючи власні ініціативи.

Зокрема, L’Oréal Україна започаткувала ініціативу “Сор­туй кра­су”. Її ме­та – сформувати в українців базові корисні звички із сортування опаковань після використання косметичних засобів. Також пояснити споживачам, що означають позначки маркувань.

Ініціати­ва “Сор­туй кра­су” є час­ти­ною стра­тегії ста­лого роз­витку “L’Oréal в інте­ресах май­бутнь­ого”. Компанія за­лучає всю свою еко­сис­те­му, зап­ро­шу­ючи спо­живачів, пос­та­чаль­ників та клієнтів до про­цесу тран­сфор­мації, щоб ста­ти ка­таліза­тором по­зитив­них еко­логічних змін у сфері кра­си. Адже проблема забруднення довкілля стає дедалі гострішою. Тому правильне поводження з відходами має величезне значення для нашої планети, добробуту та майбутніх поколінь.

Від жовтня цього року всі чотири підрозділи L’Oréal почали встановлювати корзини для сортування по всій Україні. І щоб процес сортування був ще легшим для українців, L’Oréal Україна, у рамках ініціативи "Сортуй красу", розробила мапу, що дозволяє споживачам знайти найближчий пункт збору паковання від використаного б’юті-засобу. Тепер сортувати стане ще зручніше!