Це була Фєня. Вилізла мені на руки й уже не злізла”

Розповідаємо щасливі історії тварин із притулку, які знайшли люблячих господарів. Хтозна, може, ваша історія буде наступною?

Найбільше щастя для безпритульної тварини – знайти дбайливого, відповідального господаря. Жоден притулок із найкращими умовами не замінить собаці чи коту справжньої родини.

Водночас узяти тварину з притулку – це виклик самому собі, на який здатен не кожен. Люди бояться тривалої адаптації, відповідальності. Однак ці страхи – ніщо порівняно з радістю від врятованого життя хвостика. Адже, як відомо, середня тривалість життя тварин, що живуть у притулках, менша, ніж домашніх улюбленців.

Олена Албіхіна з Херсона взяла 2020 року двох кішок із притулку – триколірну Мілку та білу Снєжку.

“Після смерті своєї кішки вирішила взяти тварину з притулку. Шукала саме триколірну кішку. Спочатку у фейсбуку, по різних групах. Згодом наштовхнулася на притулок Олени Таран. Пройнялася історіями пухнастиків. Почала допомагати цьому притулку коштами. Потім запитала, чи можна взяти кішку додому. Мілка без проблем пішла до мене. Я її погладила і забрала з собою”, – розповідає історію знайомства з улюбленицями Олена.

Жінка продовжувала навідуватися до притулку: приносила корм тваринам, відвозила їх до ветлікаря.

“Якось на стерилізацію возила Снєжку – біленьку кицю з блакитними очима. Вона настільки мені запала в душу, що теж захотілося забрати додому. Щоправда, це вдалося зробити не з першого разу. Коли вийшла на вулицю з кішкою, вона вирвалась і втекла. Шукала її близько тижня, писала оголошення. Врешті киця знайшлася – сиділа у підвалі будинку, що поруч із притулком”, – додала Олена.

Згадує, що перед тим як забирати тварин додому, розпитувала кураторку притулку про їхній темперамент. Перші дні кішки жили в окремій кімнаті, там був корм, стояв туалет.

“Мілка і Снєжка швидко адаптувалися. Вони дуже ніжні, люблять лащитися”, – каже Олена Албіхіна.

Киянка Ніна Лозінська взяла з притулку кота Шая 2018 року. Каже, що він схожий очима на героя мультфільму “Шрек”.

Шай іще кошеням потрапив під машину. Через сильний удар головою він осліп. Візуально цього не помітно. Але очі кота майже не реагують на світло, зіниці завжди розширені.

“З дитинства я була оточена котами. Підбирали їх на ринку, вулиці. Коли переїхала від батьків, вирішила взяти собі пухнастика з притулку. Попросила колегу, яка постійно комунікує з притулками, запитати, чи є коти з певними вадами. Адже розуміла, що деяких тварин рідко беруть додому. Саме їм хотіла дати шанс на щасливе життя з люблячим господарем. Переглядаючи фото, побачила свого Шая – білого з темними плямами котика, рожевими носом і подушечками лапок. На той момент йому було близько чотирьох років”, – пригадує Ніна.

У Шая одне око бачить на 20 відсотків, інше – близько 10.

“Однак у нього шикарний слух. Завдяки цьому добре орієнтується у просторі. Спочатку тримала всі двері у квартирі відчиненими. Обклеїла гострі кути, щоб кіт не поранився. Перший час Шай бився головою об усе. Був незграбним, схожим на дитину, яка вчиться ходити. За два тижні повністю дослідив квартиру – і все налагодилося”, – каже Ніна Лозінська.

Нині кіт дотримується дієти, адже важив 10 кілограмів. У нього спеціальне вітамінізоване харчування – як для схуднення, так і підтримки зору.

“Вражена, як котик з особливостями швидко адаптувався до домашнього життя. Він має силу волі, вміє радіти життю”, – підсумувала Ніна Лозінська.

Найчастіше тварина обирає господаря, а не навпаки. Найперше: знайдіть найближчий притулок, купіть корм та відвідайте хвостатих. Можливо, на вас там уже чекає чотирилапий друг

Стежте за публікаціями на сторінках притулків у соцмережах. Нині багато тварин евакуюють із зони бойових дій. Вони шукають нову родину, потребують ласки та тепла

Запитайте працівників притулку історію кота чи пса, якого плануєте забрати додому. Це потрібно, щоб розуміти, чого можна очікувати від тварини

Рішення забрати тварину з притулку не має бути імпульсивним. Обов’язково врахуйте наявність алергії на тварин у вас чи дітей. Обдумайте, чи готові доглядати за домашнім улюбленцем, навчати його та не перейматися подряпаним диваном або шпалерами

Якщо не впевнені, поспостерігайте певний час за поведінкою тварини. Зрозумійте, чи підходить вона вам за темпераментом

Катерина Сівенко з Кіровоградщини у березні цьогоріч забрала додому тримісячного песика з Бахмута на Донеччині. Назвала хвостатого друга Баксіком.

“Коли почула, що із зони бойових дій вивезли десь 70 собак, вирішила взяти додому хоча б одного. Баксік – це пес, який ніколи не зрадить. Якось залишила на плиті каструлю, а сама з сином задрімала. Нас розбудив Баксік. Гавкав, облизував ноги, виліз на ліжко. Я прокинулася, а у квартирі повно диму. Страшно подумати, що могло б статися, якби не наш пес”, – розповідає Катерина.

З Баксіком гуляє двічі на день – до та після роботи. Він любить їсти кашу з м’ясом, корм.

“Хочу, щоб Баксік забув усе погане, що довелося пережити. Усім знайомим кажу: коли проходите повз безпритульну собаку чи кішку, погодуйте тварину. Можливо, крім вас, цього ніхто не зробить”, – говорить жінка.

Свою домівку на Кіровоградщині також знайшли кішка Фєня та котик Чейз. Хвостатих додому забрала Юлія Орленко.

“Приїхала у притулок забирати кота. Раптом відчуваю, що хтось по нозі повзе. Це була Фєня. Вилізла мені на руки й уже не злізла. З притулку я вийшла з двома котами”, – пригадує Юлія. Жінка мешкає у приватному будинку.

“У Чейза немає однієї лапи. Допомагаємо йому чухатися, бо самому важко це робити. Про Фєню нічого не встигла розпитати. Знала тільки, що вона з Катеринівки Донецької області. Під час вибуху в неї обгоріло хутро на мордочці. Усе вже зажило. Фєня тепер поводиться, як господиня дому. Зранку мене будить, просить їсти. Спить на своїй подушечці”, – розповідає Юлія.

Кішку Клеопатру, яку евакуювали з Бахмута, в березні цього року забрала сім’я з Херсона.

“У фейсбуку побачила фото кошеняти й номер телефону. Одразу зателефонувала. Виявилося, що воно на той час було на лікуванні. Мені запропонували взяти дорослу кішку. Ось так ми і знайшли нашу Клеопатру. Додому несла її за пазухою. У квартирі вона одразу обрала собі місце. Там постелили їй теплу підстилку”, – пригадує Галина Куліш.

У ветлікарні родині сказали, що кішці 3-4 роки. Але за розміром вона невелика – на вигляд як кошеня до року.

“Думаю, що це її особливість. Нещодавно з дітьми помітили, що одна з передніх лап трохи довша за іншу. Але нас це не лякає. Свого часу підібрала на вулиці малого кота. Він помирав від голоду. Виходила його, живе з нами вже 11 років. Разом із ним виїжджали з окупації”, – каже жінка.

Проведіть зі своїм майбутнім домашнім улюбленцем деякий час, перш ніж привезти додому. Якщо це собака, то попросіть дозволу прогулятися з нею поза межами притулку. Так тварині буде легше звикнути до господаря

Тварину покажіть ветеринару. Фахівець порекомендує необхідний догляд, вакцини, попередить про можливі хвороби. Водночас більшість притулків вакцинує та обробляє тварин від паразитів

Розпитайте у притулку про вподобання хвостатого, риси характеру. Порадьтеся, як краще поводитись у тих чи тих ситуаціях, які, можливо, виникатимуть удома

Поступово запроваджуйте правила поведінки. Тварина повинна розуміти, де її туалет, корм, що можна, а чого не варто робити

Заздалегідь підготуйте засоби гігієни, корм, іграшки, лежанки. Уточніть у працівників притулку, чи, бува, немає алергії у тварини. Придбайте повідець для собаки, переноску для кішки

Собаку варто навчити правил поведінки надворі. Спочатку тримайте її на повідці під час прогулянок, щоб тварина не втекла. Коли вона звикне до господаря, відпускайте побігати

Варто також узяти кілька уроків з кінологом, щоб навчитися правильної взаємодії із собакою. Спеціаліста можуть порадити у притулку.

Стартувала благодійна ініціатива у грудні 2022 року. За перші три місяці роботи вдалося зібрати понад 300 тис. грн. Це дало змогу нагодувати й обігріти майже 4 тис. тварин із 20 притулків на Київщині, Черкащині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Сумщині.

по всій Україні отримав допомогу

врятованих від війни тварин нагодовано

для перебування у притулках

Щоб власним прикладом показати важливість підтримки врятованих пухнастиків, працівники мережі “Фокстрот” та благодійного фонду Happy Paw відвідали притулок для котів Олени Таран, відомий як “Незламні. Херсон”. Нині він тимчасово розташувався в Києві.

Наприклад, можна брати участь у благодійних зборах коштів, оплачувати рахунки лікування тварин, купувати корм. Ще один вид допомоги – приходити до притулку і допомагати працівникам прибирати вольєри, водити собак на прогулянки. Також можна брати тварин на тимчасову перетримку, допомагати знаходити їм люблячі родини. Тобто варіантів безліч, головне – бажання

Водночас опікуватися можна не лише домашніми тваринами. Наприклад, “Фокстрот” у межах програми “Опіка на відстані” вже 3 роки піклується про лисиць у притулку “Бест Френдс” на Київщині. Руденькі Філя та Аліса мають комфортний, максимально наближений до природних умов вольєр. Також забезпечені повноцінним і збалансованим раціоном: свіже м’ясо, овочі, фрукти.

У житті трапляються різні ситуації, та не кожна людина зможе взяти тварину з притулку додому. Однак існують інші способи, як допомагати чотирилапим на відстані.