Під час повномасштабної війни СЛОВА набули нових сенсів, перетворилися на своєрідні коди, що знаходять відгук у серцях. А кожен українець мріє почути слово, на яке ми вже чекаємо довгий час, – ПЕРЕМОГА.

До другої річниці повномасштабного вторгнення Gazeta.ua хоче вкотре нагадати, що кожен на своєму рівні має щодня робити внесок у наближення перемоги. А шлях до неї лише один – через ДОБРО.

У спецпроєкті “Словник добра” ми розкажемо через слова, як українці почали масово робити добро, перетворили це на правило свого життя. Кожен за останні два роки став амбасадором добра: громадяни зі свого боку роблять усе можливе, український бізнес започатковує амбітні проєкти, щоб наблизити перемогу.

Словник .Добра

спецпроєкт до другої річниці
повномасштабного вторгнення

Здавалося б, зброя і добро – несумісні речі. Але два роки тому ми зрозуміли: щоб протистояти ворогу, добро має бути озброєне. Збройні сили України потребують великої кількості безпілотників, адже вони стали важливою зброєю під час повномасштабної війни. Gazeta.ua спільно з компанією Cosmolot розповідають, як БпЛА змінюють хід війни, допомагають ЗСУ.

Сьогодні прості громадяни та відповідальний бізнес вважають за честь купувати безпілотники для наших воїнів, щоб допомогти їм боротися з ворогом. Державні підприємства планують цього року виготовити й передати на фронт понад мільйон БпЛА, а союзники створюють “коаліцію дронів” для допомоги Україні. Усе заради нашої Перемоги!

У Збройних силах України БпЛА інтегровано майже в усі роди військ. За допомогою безпілотників проводять розвідку, атакують ворожі цілі, допомагають евакуювати поранених. Наприкінці січня 2023 року в ЗСУ почали формувати ударні роти БпЛА. Такі підрозділи у світовій практиці створили вперше – досі такого виду військ не існувало.

Безпілотники поділяються на види за розмірами й конструкцією (літакового типу, мультикоптери), за бойовим завданням (розвідники, камікадзе й бомбери), за способом управління (тут окремо виділяють FPV).

Найпопулярніші нині дрони-камікадзе літають за заданим маршрутом у режимі очікування й, отримавши команду від оператора, атакують цілі. Або ж їх автоматично програмують на ціль.

FPV (First person view) дрони – дослівно, дрони від першої особи. Вони можуть бути як камікадзе (ті, що втрачаються під час атаки на ціль), так і бомберами (після скидання боєприпаса повертаються до оператора). Цими БпЛА керують у режимі реального часу: за допомогою спеціальних окулярів оператор ніби опиняється всередині безпілотника. Такі дрони дуже маневрені, але і складні в управлінні. Це нині найдешевший і найдієвіший засіб ураження. Українські розробки називаються – “Мольфар”, “Колібрі”, Shrike.

Ударні дрони зі скиданням можуть переносити боєприпаси й завдавати удару з повітря.

Найвідоміший – турецький Bayraktar TB2. Має довжину 6,5 м, розмах крил – 12 м. Може перебувати в повітрі понад 24 год. і розвивати максимальну швидкість близько 220 км/год. Bayraktar дуже добре себе показав під час перших місяців повномасштабного вторгнення. Цьому турецькому винаходу присвятили навіть пісню. Зеніт слави Bayraktar – відволікання системи ППО на крейсері “москва” перед ураженням ракетами “Нептун”. Також відомі атаки на російську техніку під час оборони Києва та перед звільненням острова Зміїний. Згодом Bayraktar втратив ефективність, бо росіяни пристосували свої системи ППО.

Punisher (“Каратель”) – легкий ударно-розвідувальний багаторазовий безпілотник, створений українською технологічною компанією UA Dynamics. Він має радіус бойового застосування близько 45 км, що дає змогу виконувати завдання в глибокому тилу ворога. Скидає бомби маркування UB-75 калібру 75 мм, які мають вагу 2,5 кг та відрізняються типом бойової частини – фугасні, кумулятивні та запалювальні. Стійкий до впливу засобів РЕБ, що дуже важливо на теперішньому етапі бойових дій. На сьогодні Punisher – це багаторазовий ударний дрон із найдешевшою вартістю виконання місії у світі.

Розвідувальні безпілотники поділяють на дві категорії – цивільного призначення (так звані весільні або сільськогосподарські дрони) та спеціально розроблені для військових БпЛА.

Найвідоміші серед перших – квадрокоптери Mavic китайської компанії DJI та компанії Autel. Камери таких БпЛА знімають відео у пристойній якості, а за допомогою тепловізора можуть стежити за позиціями ворога вночі. “Мавіки” Україна купувала в Китаї. Торік китайці запровадили обмеження, аби не допустити використання дронів для потреб військових.

Ці БпЛА здатні змінити хід війни. На їхньому рахунку вже сотні видів знищеної ворожої техніки, яка коштує мільйони доларів.

Серед українських розробок вирізняються великі дрони літакового типу: “Лелека-100”, “Фурія”, “Валькірія”, PD-2, Raybird-3, Shark, “Кажан”. Останнім і найновішим у серійне виробництво запустили харківський дрон із нерухомим крилом Sirko. Він радіопрозорий і простий в управлінні. Компанію з їх виробництва заснували волонтери.

“Фурія” набагато старша. Це український безпілотник для ведення розвідки та коригування вогню артилерії. Його оснащено тепловізійною камерою. Управління та збір інформації відбуваються через наземну станцію. Безпілотник може перебувати в небі до трьох годин і літати на 50 км. Виконує місію навіть під час сильного вітру.

Найбільш технологічний – Raybird-3. Цей дрон виготовляє київська компанія АВК Skyeton. Він може розганятися до 140 км/год, підійматися на висоту до 4,5 км і перебувати в повітрі до 28 годин. Безпілотник здатен коригувати вогонь на відстані до 120 км – надсилає Full HD відео в режимі реального часу.

Про потребу мати перевагу над ворогом у кількості безпілотників постійно говорять військові, усвідомлює також це й влада. Зокрема, наприкінці 2023 року було ухвалено рішення вилучити в місцевих рад військовий ПДФО і спрямувати ці кошти на виробництво дронів. На підсумковій пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що 2024 року Україна виготовить і поставить на фронт 1 млн БпЛА. А віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров закликав українців купувати деталі та складати безпілотники вдома.

Також пообіцяли допомогу безпілотниками союзники України. Зокрема, прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак оголосив про новий пакет оборонної допомоги в розмірі 2,5 млрд фунтів. Щонайменше 200 млн будуть виділені на виробництво бойових дронів для України – розвідувальних, далекобійних, морських.

Латвія оголосила, що працюватиме над створенням “коаліції дронів” для України, куди зголосилися увійти 20 країн.

“Основна мета – зробити все, щоб якнайбільше дронів було доставлено в Україну”, – сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.

Черкащанин Сергій Халупінський був оператором взводу ударних безпілотників. Нещодавно демобілізувався.

“БпЛА набагато дешевший і точніший, ніж гармата. Ним можна знищувати ворожу піхоту, розбивати бліндажі й робити це точно, вивірено. Немає проблеми переміщення на нове місце, ремонту чи пошуку укриття. Для ворога знайти оператора дрона набагато важче, ніж гармату. Єдиний недолік – коротша відстань для вогню. Якщо брати fpv-дрон, то він може залетіти на ворожу територію на 7-8 кілометрів. Гармата б'є набагато далі. Дальності польоту безпілотника заважає ворожа радіоелектронна боротьба. Без неї той же fpv-дрон летить на 15 кілометрів”, – говорить Сергій Халупінський.

За словами військового, спершу ворог мав більшу кількість безпілотників. Але на початку 2023 року вдалося вирівняти ситуацію.

“Тепер маємо невелику перевагу, але й ворог постійно нарощує свої зусилля. Потреба в безпілотниках лише зростатиме”, – підсумував він.

Командир роти снайперів у 58-й окремій механізованій бригаді ім. гетьмана Івана Виговського Сергій Варакін каже, що БпЛА на фронті потрібні ще й для того, щоб зберегти більше життів людей.

“Ту роботу, яку раніше виконували солдати, нині робить безпілотник. Це вкрай важливо. Друга важлива річ – собівартість засобу враження. Той же fpv-дрон коштує копійки порівняно з ракетами для “Стугни”, мінами, не кажучи вже про крилаті чи балістичні ракети. Такий безпілотник може знищити техніку, яка коштує мільйони, – танк, РСЗВ, БМП. Майбутнє у війнах – за технікою, яка літає”, – підкреслив Сергій Варакін.

На фронті нині існує велика потреба в усіх різновидах дронів – розвідувальних, ударних, fpv.

“Перші дві категорії часто втрачаються – їх збивають, садять за допомогою РЕБ. Нових постачань можна чекати місяць. Військове керівництво може запропонувати інші дрони. Але річ у тім, що інші на цій ділянці фронту можуть не літати. Скажімо, біля Лимана працює одна техніка, біля Куп'янська – інша, а біля Авдіївки – третя. Тобто в ідеалі має бути запас різноманітних дронів. І не так, щоби чекати, коли довезуть, а зателефонувати на склад і забрати ті, які потрібні. За моїми розрахунками, одна бригада повинна мати 10 тисяч fpv-дронів на місяць. У кожному взводі повинні бути 2-3 підготовлених екіпажі безпілотників”, – зазначив командир роти снайперів.

За словами військового, добре зарекомендував себе безпілотник Punisher.

За словами військового, немає універсального терміну опанування БпЛА.

“Це як у цивільному житті – один зранку сідає за кермо автомобіля й уже до вечора впевнено їздить, а іншому й року буває замало. Загалом середній термін опанування базовими навичками керування БпЛА – один місяць. Безпілотники армії купують і цивільні громадяни, і представники бізнесу – всі, кому болить за Україну”, – каже Сергій Варакін.

“Один нам купив благодійник, друг і побратим, який воює, – співак Андрій Хливнюк. Ще два придбала компанія Cosmolot”, – розповів командир роти снайперів.

“Хороша модель. На заряді може літати 2-2,5 години, залітати в глибину оборони противника на 18-25 кілометрів. Він цікаво бореться з ворожими РЕБ, з нього можна достатньо точно скидати боєзаряд. А вже ефективність виведення з ладу ворожої техніки залежить від майстерності оператора дрона. Наш підрозділ має на своєму рахунку знищений за допомогою Punisher російський автоматизований комплекс радіоелектронного придушення “Борисоглєбськ”. Також знищено “Град”. Що цікаво, його приїхав буксирувати інший “Град” – і теж був пошкоджений. Ще було знищено кілька мінометних розрахунків”, – додав Сергій Варакін.

Загалом підрозділ використовує три безпілотники Punisher.

За словами військових, нині більшість БпЛА для підрозділів купують благодійні фонди, місцеві громади, громадяни. Також активно допомагає бізнес. Але, на жаль, не всі компанії долучаються до підтримки військових, бо це, наприклад, може бути заборонено корпоративною політикою.

Одним з ефективних прикладів співпраці бізнесу і Збройних сил є проєкт Cosmolot Airlines. Компанія Cosmolot стала першим комерційним партнером українських розробників ударних безпілотників Punisher – технологічної компанії UA Dynamics.

У рамках проєкту з серпня 2023 року до середини грудня 2023-го було вироблено й передано на фронт 50 модернізованих БпЛА Punisher нового покоління. Вони стійкі до РЕБ, спроможні ефективно нищити ворога глибоко в тилу. Компанія Cosmolot витратила на 50 модернізованих БпЛА Punisher 100 млн грн із власних доходів.

Глобальна місія проєкту – посилення обороноздатності України, розвиток вітчизняної галузі military tech, популяризація українських розробників ударних безпілотників. Такі проєкти, як Cosmolot Airlines, дають поштовх розвитку внутрішнього ВПК, що нині є вкрай важливим для захисту держави від ворога. Тому український бізнес міг би переглянути внутрішні правила й почати активніше долучатися до безпосередньої закупівлі БпЛА та комерційної підтримки українських розробників.

Збирати кошти на безпілотники, які допомагають нашій армії, взялася ледь не вся країна. Гроші виділяють міські та сільські ради, бізнесмени, відомі спортсмени, збирають діти у школах, колядники під час новорічних свят, артисти на концертах, молодята на весіллях, пенсіонери.

92-річна Галина Шеремет із села Загребелля Роменського району на Сумщині купила fpv-дрон для 57-ї бригади. Витратила 15 тис. грн. На БпЛА зроблено напис: “Від баби Галі”.

“Гроші – це прах, папірці. Якось лежу вночі й думаю: а попитаю, почому ті безпілотники? Моє головне бажання – побачити українську перемогу над Росією”, – розповіла Галина Шеремет. Має п’ятеро дітей, дев’ятеро онуків, семеро правнуків. Майже всі дорослі чоловіки в її родині – військові. Пенсіонерка пережила Голодомор, розкуркулення.

У селищі Верховина на Івано-Франківщині подружжя Володимир і Марина Павлюки передали на потреби Збройних сил України 4 fpv-дрони. Молодята разом зі своїми батьками придбали їх на подаровані на весіллі гроші. Витратили 100 тис. грн.

Ще одна пара з Прикарпаття – Вікторія і Юрій Семчишини у запрошеннях на весілля попросили гостей не купувати квітів, а пожертвувати гроші на підтримку військових. Таким чином вдалося зібрати 11,5 тис. грн. Від себе подружжя додало ще 3,5 тис. Загалом вийшло 15 тис. грн.

Зокрема, міська рада Кам'янки на Черкащині почала закуповувати безпілотники торік на початку літа.

“Якось одномоментно й ми, й сусідні громади зрозуміли, що на фронт треба дрони. Навіть не автомобілі, не одяг чи їжа. Бо безпілотники бережуть життя наших бійців. Відтоді ми закупили БпЛА для військових на 1,5 мільйона гривень. Спочатку брали у виробників по 20 тисяч гривень, тепер – по 27 тисяч. Нещодавно відвезли 20 БпЛА на запорізький напрямок”, – розповів Олександр Потапенко, заступник міського голови Кам'янки.

До збору коштів на БпЛА долучилися місцеві школи й дитсадки.

“Виробник, коли дізнався, що кошти збирали школярі, продав нам безпілотники за собівартістю – 15 тисяч гривень. Окрім дронів, повезли бійцям окопні свічки й пиріжки. Однак хлопці просять: везіть тільки безпілотники і якомога більше! Вони нині найпотрібніші на фронті”, – підсумував Олександр Потапенко.