Минув рік повномасштабної війни. Починаючи з 24 лютого 2022 року, життя кожного українця змінилося. Ворог планував швидко захопити Україну, але зустрівся з шаленим опором її громадян. Уся нація згуртувалася заради єдиної мети — Перемоги

що розповів би Тарас Шевченко про життя, ворогів і Україну

СПЕЦПРОЄКТ

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

У спільному спецпроєкті “Постаті з купюр” Gazeta.ua та бренду преміальної горілки “Перша Гільдія”, яка також святкує цьогоріч 27-річчя, розкажемо, кого зображено на національній валюті, про внесок цих геніальних особистостей в історію нашої державності. Покажемо, що їхні твори та ідеї залишаються сучасними через багато років. Поміркуємо, які нині актуальні теми могли б обговорити з постатями з купюр. Зокрема, яке було б інтерв'ю з Тарасом Шевченком, якби він був нашим сучасником. Про що розказали б журналісту Іван Франко та Леся Українка. Який вигляд мав би блог Григорія Сковороди чи Михайла Грушевського, які пости в соцмережах розміщував би Володимир Вернадський.

Усі тексти та зображення спецпроєкту є редакційною інтерпретацією творів, щоденників і наукових праць історичних діячів.

1992

Як змінювалась банкнота 100 гривень?

На перших 100 грн зразка 1992 року Тараса Шевченка було зображено в кожусі, шапці, з довгими вусами.
Зворотній бік - зображення Софії Київської.

2006

2006 року дизайн купюр оновили – і українці побачили на грошах молодого Тараса Шевченка. Зображення на зворотному боці теж змінили на краєвид Чернечої гори й постаті кобзаря та хлопчика.

2015

З 2015 року на звороті 100 грн з'явилася будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

До речі, у Музеї грошей НБУ зберігається ескіз 100 грн 1918 року, який розробив відомий художник-графік Георгій Нарбут. На грошах зображено селянку та робітника, в яких можна впізнати Лесю Українку та Григорія Сковороду.

Нині в обігу перебуває 172,8 млн шт. купюр 100 грн, за даними НБУ. Це менш як половина тиражу книжок про “Гаррі Поттера”, надрукованих у світі. Якщо таку кількість 100 грн уявити кам'яними блоками, то з них можна скласти 75 пірамід Хеопса.

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

Такий би вигляд мало інтерв'ю з Тарасом Григоровичем...

Під час підготовки матеріалу використано: матеріали з “Кобзаря”, “Щоденника” Тараса Шевченка та “Життя Тараса Шевченка” Павла Зайцева, залучено штучний інтелект

Уподобали lesya.ukr і ще 1 815

Ніякої несподіванки. Їхні царі завжди так думали і .. неситим оком за край світа зазирали, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину. Росіяни підступні, вірити їм не можна. Я про це не раз застерігав.

Ще 1847 року в казематі написав, що ..Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять. Ох, не однаково мені. ...Я так люблю мою Україну, що проклену святого Бога, за неї душу погублю! #різницяє

gazetaua •

Додати коментар....

Львів, Україна

Тарасе, ви довгий час жили в Петербурзі, в колі російської інтелігенції.

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

– Розумію тугу українців за Україною, адже пережив таке – і виріс я на чужині, і сивію в чужому краї. Співчуваю тим, хто опинився в окупації. Бо немає гірше, як в неволі про волю згадувать.
У мене серце мліло, не хотіло співать на чужині. Бо тільки в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

Уподобали franco. official і ще 8 067

У російській людині є вроджена антипатія до зелені, до цієї живої блискучої ризи усміхненої матері природи. Російське село – це навалені купи сірих колод із чорними отворами замість вікон, вічний бруд, вічна зима! Незрозуміла антипатія до краси природи.

В Україні зовсім не те. Там село і навіть місто вкрили свої привітні білі хати в тіні черешневих і вишневих садів. Аж шум шумує в серці, як згадаєш, яку гірку випив та ще й досі п’є наш славний люд козачий, а таки не втеряв серця. А поганець-москаль топче його личаком калюжним і сам не знає, паскуда, яке добро нівечить.

gazetaua •

lesya.ukr ...І це вони прийшли нас рятувати?

Хабаровськ, Росія

Додати коментар....

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

– Не знаю, чи випадково, чи воно так є в суті речі, однак мені не пощастило навіть у гвардії зустріти порядного чоловіка в мундирі: коли тверезий, то конче неук і хвалько, коли ж хоч із малою іскрою розуму і світла, то теж хвалько та ще до того й п’яниця, циндра й розпусник. Звичайно, антипатія моя зросла до огиди.

Уподобали zaporozhets.artemovsʹkyy і ще 15 067

Тут і гадати нічого – “Кавказ”. Я завжди казав українцям – борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая! Перемога буде за нами.

gazetaua •

franco. official ...Росіє! Де лиш ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу...

Балаклія, Харківщина

У Балаклії наші воїни знайшли бігборд: “Мы с Россией один народ”. Коли здерли брехливий напис, то побачили під ним уривок із вашої поеми. Вгадаєте який?

Додати коментар....

kobzar.alive І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

– Добре, що до мого заповіту дослухалися. Бо я казав: кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте.

Ми маємо славну історію та традиції. Було колись в Україні – ревіли гармати. Було колись – запорожці вміли пановати. І нині дух предків-козаків допомагає українцям нищити ворогів. Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

Уподобали franco. official і ще 2 160

Її звали Оксана, вона була моєю ровесницею. Ми вкупочці колись росли, маленькими собі любились. А матері на нас дивились та говорили, що колись одружимо їх. Не вгадали.
Розійшлися ми малими. Я поїхав з паном Енгельгардтом, а вона лишилася в селі. Більше ніколи не бачилися.

Люди розказували, що помандрувала ота Оксаночка в поход за москалями та й пропала. З байстрям вернулась. А потім знов кудись пішла, ніхто не знає, де поділась. Занапастилась, одуріла, а що за дівчина була…
Тому звертаюся до всіх українок: кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями.

gazetaua •

Вільнюс, Литва

Додати коментар....

Irpinʹ, Kyyivsʹka oblastʹ

– Буває. Жить би, жить, хвалити Бога, кохатися в дітях, так же ні… Але я неодноразово закохувався й велике кохання було в моєму житті. Часто згадую розмови з коханими: ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, як їх почує!..

– Думи мої, думи мої… Я почав писати вірші, які згодом впали страшним тягарем на мою вбогу душу. Часто запитую себе: нащо мої думи стали на папері сумними рядами?

Уподобали zaporozhetsʹ.artemovsʹkyy і ще 2 160

Я не проти. Завжди казав, щоб мене не забували пом’янути незлим тихим словом. Головне, щоб не малювали старим дідом у шапці. А молодим – як на 100 гривнях.

Бо я ще той модник, люблю європейські костюми, сорочки, краватки. Таким мене можна побачити на більшості фотографій. Мене навіть заарештували у фраку дорогою на весілля Костомарова)))

gazetaua •

Мистецький арсенал, Київ

Додати коментар....

– Я мав швидкий перехід з горища грубого мужика-маляра Ширяєва в чудову майстерню найбільшого художника нашого століття Брюллова. Самому тепер не віриться, а справді так було. Я добре знав, що живопис – моя майбутня професія, мій хліб насущний. І замість того щоб вивчити його глибокі обряди та ще й під керівництвом такого вчителя, я складав вірші, за які мені ніхто ні копійки не заплатив і які, нарешті, позбавили мене свободи. Справді, дивне це невгамовне покликання.

– Треба жити серцем і людей любити. Також читати, чужому научатись і свого не цуратись.

Уподобали franco. official і ще 8 784

Люблю товариство й веселу компанію …гуляю, бенкетую в неділю і в будень. І кварт доброї горілки ніколи не завадить. Бо вип’єш першу – стрепенешся, вип’єш другу – схаменешся, вип’єш третю – в очах сяє, дума думу поганяє.

Їсти люблю прості страви – пісний борщ із карасями, вареники, галушки, запечених дніпрових лящів, щуку й судака, ковбасу, сало.

gazetaua •

Додати коментар....

Фільтрація є важливим етапом для отримання якісної горілки. Вона допомагає видалити домішки, створити однорідну структуру та сформувати смак і запах напою. Для фільтрації горілки використовують активне деревне вугілля з берези.

Перед змішуванням спирту з водою, спирт спочатку охолоджують. Це роблять, для того щоб у процесі змішування не підвищувалася концентрація альдегідів, які надають горілці пекучості й підвищують похмільний синдром.

Уподобали lesya.ukr і ще 2 013

Бо нема на світі іншої України, немає другого Дніпра. Я й заповів поховати мене, щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі, було видно, було чути, як реве ревучий. А який же він прекрасний, коли реве та стогне Дніпр широкий, горами хвилю підійма.

Ще я люблю бувати в селі, щоб садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

gazetaua •

Додати коментар....

Дарницький міст, Київ

Я багато років провів на чужині, але не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Тож Україну любіть і за неї Господа моліть. Бо кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна.

Тарас Шевченко, поет, художник
Народився 9 березня 1814 року в Моринцях на Черкащині, помер 10 березня 1861 року в російському Санкт-Петербурзі.Батьки мали 6 дітей, найменша донька народилася сліпою. Сліпі діти часто народжувалися в роді Шевченків.

Батько й дід були письменні й у 8 років віддали Тараса до церковно-парафіяльної школи в Керелівці, куди родина згодом переїхала. Коли Шевченкові було 9 років, померла його мати. Батько одружився вдруге.
Ще за півтора року Тарас Шевченко залишився круглим сиротою. Батько помер у 47 років. Від побоїв мачухи хлопець утікав до малярів на навчання. Усі спроби привчити його до селянського життя зазнавали невдач – він прагнув малювати або на лихий кінець пасти вівці.

1828 року Тараса забрав до себе козачком місцевий поміщик Павло Енгельгардт. Хлопець жив у Вільні, Варшаві й Петербурзі й дослужився до покоєвого майстра. Із кріпацтва його викупили 1838 року за гроші царської родини, що погодилася заплатити в лотерею 2500 рублів за портрет Жуковського роботи Брюллова. Під час довгої епопеї викупу Шевченко був близький до самогубства.
На волі жив у земляка-художника Івана Сошенка. Згодом посварилися, бо Тарас почав залицятися до його дівчини. 1839-го Шевченко дав почитати свої перші вірші Євгену Гребінці. Той був щиро захоплений ними.

12 лютого 1840 року вийшов перший “Кобзар”.
5 квітня 1847 року Шевченка заарештували на переправі в Києві у справі “Кирило-Мефодіївського братства”. Київський губернатор Фундуклей написав про наслідки обшуку: “Знайдено книгу писаних віршів під заголовком “Три літа”, з них деякі – бунтівного й злочинного змісту”.

Донос на Шевченка написав студент Олексій Петров, який стверджував, що Тарас Григорович “найгострішими словами виливає свою ненависть на царську фамілію й намагається спонукати українців до повстання”.

Потім були 10 років солдатчини у степах Казахстану. Звільнився в липні 1857 року, відбувши в солдатах 10 років і 2 місяці.

Тарас Шевченко хворів на ревматизм, а згодом у нього виявили водянку. У його день народження лікар констатував, що водянка пішла в легені. Ніч перед смертю за старим стилем 26 лютого Тарас просидів у ліжку. О п’ятій ранку він покликав слугу і попросив чаю з молоком, а потім сказав: “Прибери тут, а я піду вниз”, – і пішов по сходах до майстерні. Зійшовши зі сходів, охнув і впав. Йому було 47 років.
На Смоленському цвинтарі в Петербурзі Шевченко пролежав лише два місяці. Потім його перепоховали в Каневі, на Чернечій горі. Могилу викопали київські студенти, бо канівські гробарі, дізнавшись, кого ховають, вимагали неймовірних грошей.