— Аграрії працюють в абсолютно екстремальних умовах, яких не було за всі роки незалежності, — каже президент Інституту геополітики і стратегічного менеджменту Віталій Скоцик. — Цьогоріч хліб дається надзвичайно дорогою ціною.

— Повномасштабна війна, коливання курсу долара, відсутність доступу до ресурсів і кредитів. Попри це жнива тривають у всіх регіонах. Лише в західних областях аграрії включилися пізніше через дощі, — говорить Скоцик про жнива 2022 року.

— Врожай буде менший, ніж торік. Агровиробники перебувають у значно слабшому економічному становищі. Бо попит на зерно впав, ціни нижчі. Посівну пройшли легше, бо навесні держава давала безвідсоткові кредити на шість місяців. Зараз позик не дають, а сільгоспвиробникам треба сіяти озимі культури. У вересні-жовтні — виплачувати весняні кредити.

Існує загроза, що аграрії не матимуть ресурсів на засівання озимих культур. Якщо засіють 25–50 відсотків торішніх обсягів, то наступного року ситуація спричинить тяжкі наслідки. Питання стоятиме не про експортні можливості держави, а про продовольчу безпеку країни.

— Вихід простий. Агровиробникам мають допомогти прилеглі інституції: аграрний фонд, державна продовольча зернова корпорація. Держава має викупити зерно у виробників за вигідною для всіх ціною. Як порти запрацюють на повну потужність — продати хліб на зовнішні ринки.

Тонна пшениці у Франції коштує 359 доларів, ­ячменю — 304. В Україні — 115 і 100. Це при тому, що собівартість тонни пшениці в Україні сьогодні становить 130–140 доларів. Аграрії віддають хліб у збиток. Якщо держава їм не допоможе, хоча б кредитами, то ситуація стане ще складнішою.

17 липня російські терористи обстріляли пшеничне поле за містом Пологи Запорізької області. Запалювальними боєприпасами спричинили пожежу, щоб фермери не могли зібрати збіжжя. Вогонь знищив більшість урожаю

— Національна валюта девальвувала. З багатьох причин. Аграріям пояснили, що від цього вони виграють. Бо продаватимуть хліб дорожче. Але ж сільгоспвиробники закуповують імпортні добрива, засоби захисту рослин, паливо. Все це стало дорожче. Девальвація не дала їм вигод.

У Верховній Раді є законопроєкт про додатковий 10-відсотковий податок на імпорт. Це здорожчить усе, що потрібно для агровиробництва. 80 відсотків агротехнологічних складових — імпорт. Купівельна спроможність фермера знизиться, зростуть ризики не провести посівну.