Водночас Леся Українка була модницею та світською левицею у звичайному житті. Відвідувала культурні події, подорожувала, зналася на етикеті. Дотримувалася феміністичних поглядів. На багатьох фото вбрана у національний одяг або модні блузи та спідниці.
Якби Леся Українка була нашою сучасницею, то обов'язково вела б Instagram і ділилася б із мільйонами підписників своїм життям.
Усі тексти та зображення спецпроєкту є редакційною інтерпретацією творів, щоденників і наукових праць історичних діячів.
На звороті багато років незмінною залишається в'їзна вежа Луцького замку. Кажуть, що Леся любила там бувати. Її родина мешкала в селі Колодяжне Ковельського району Волинської області. Зображення родинної садиби з'явиться на купюрі з 2007 року.
Єдиний маєм правий шлях,
|
Люблю Україну та подорожі, граю на фортепіано
Леся Українка
Справжнє ім'я – Лариса Петрівна Косач
(13 (25) лютого 1871 – 19 липня (1 серпня) 1913)
Народилась у заможній родині.
Кращими подругами вважала сестру Ольгу та письменницю Ольгу Кобилянську.
Улітку 1883 року в Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток.
Знала англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку та латину, бралася за вивчення грузинської, шведської, іспанської.
Померла у 42 роки в Сурамі, Грузія. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Під час похорону її труну несли шість жінок – подруги Лесі та відомі громадські діячки.
Батько
Петро Косач – походив із козацької шляхти, юрист, освітянин, статський радник, меценат.
Мати
Ольга Косач – шляхетного роду, письменниця. Писала під псевдонімом Олена Пчілка. Першою в Україні впорядкувала й видала книгу про особливості українських орнаментів. Запровадила моду на вишиванки в колі аристократок. Видала перший феміністичний альманах “Перший вінок”.
Батько Лесі Українки був першим чоловіком у декретній відпустці. Коли народилася Лариса, Олена Пчілка занедужала на анемію й на пів року поїхала лікуватися до Європи.
Леся навчилася читати в 4 роки, вишивала з 6 років. Почала писати власні твори з 13.
У 19 років написала для своїх сестер підручник “Стародавня історія східних народів” (надрукований у Катеринославі 1918-го). Перекладала твори класиків світової літератури.
1912 року Леся Українка стала першою жінкою, яка отримала почесне звання академіка в Галицькій науковій спільноті. Леся Українка написала понад 250 творів, серед яких вірші, драми, повісті та оповідання.
Перший заробіток Леся Українка отримала у 29 років. Почала друкувати в петербурзькому журналі “Жизнь” свої літературознавчі огляди про новітні на той час процеси у світовій літературі.
Леся Українка ввела в українську мову слова "напровесні" та "промінь".
Подорожувала до країн із кліматом, який сприяв покращенню її здоров'я: Єгипет, Грузія, Італія, Німеччина, Австро-Угорщина. Часто жила в Одесі та Криму, на Кавказі.
У 36 років вийшла заміж за Климента Квітку. Жили у Криму, там чоловік отримав посаду в суді. Мати Лесі Українки була проти цих стосунків, називала Климента жебраком. Климент Квітка був молодший від дружини на 9 років, теж хворів на туберкульоз. Дітей подружжя не мало.
Хобі – гра на фортепіано, малювання, збирання фольклору. Улюблені страви – ожинове морозиво та англійський кекс. Пила вино, наливки, слабоалкогольні напої.
Я – Леся, хоча батьки мене назвали Ларисою. За знаком зодіаку – Риби. Пишу вірші, повісті та оповідання. Багато подорожую, щоб підтримувати здоров'я. Давайте знайомитися. Пишіть у коментарях, хто ви, звідки й чим займаєтеся.❤️
не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, поки спогад ще не згине. Сподіваюся, що скоро ми знову просто подорожуватимемо Європою як туристи. А всім, хто скаржиться на труднощі, варто пам'ятати: хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Так мене дратує цей вислів “братні народи”. Пора стати на точку, що “братні народи” – просто сусіди, зв’язані, правда, одним ярмом. Але в ґрунті речі, зовсім не мають ідентичних інтересів і через те їм краще виступати хоч поруч, але кожному на свою руку, не мішаючись до сусідської “внутрішньої політики”. Світлина focus.ua
…Я заздрю жінкам, що в них сльози завжди на готові! А ще ся вічна комедія перед самим собою, сей страх “сентиментальноті”, “бабства”, як се безглуздо! Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями, а ми? Тільки над сльозами і маємо владу, більш ні над чим. У дитинстві гордою була і …щоб не плакать, я сміялась. Як стала дорослою, то …безпощадній зброї сміху боюся піддаватись. І, забувши давню гордість, плачу я, щоб не сміятись.
Я не кохала? Ні, то ти забула, яке повинно буть кохання справжнє! Кохання – як вода – плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал – воно кипить, а стріне холод – стає, мов камінь. От моє кохання!????❤️
Є популярна фраза “від любові до ненависті один крок”, згодні? Вважаю … тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив! Знаєте, …я не завжди розумію, за що і чому кого люблю… не знаю і, скажу правду, знати не намагалася. Люблю і все. Любов абсолютної справедливості не знає, але в цьому її вища справедливість…
Олена ПЕТІК Коректорка
Оксана ДОЛЖКО Ілюстраторка
Рада КІШКА Веб-дизайнерка
Олексій СКОПНЕНКО Продакшн
Мирослава БОНДАРЕНКО Редакторка