СПЕЦПРОЄКТ
Короваєм благословляли воїнів на перемогу
У жовтні українці традиційно завершували аграрний рік. Намагалися впоратися з роботами на полях і городах до Покрови — 14 жовтня. Це також свято українського козацтва, а нині — всіх захисників України. Символом цієї пори вважали коровай.

Цей обрядовий хліб був поширений серед багатьох слов’янських народів. Та для українців коровай мав особливе значення, його використовували в численних обрядових діях. Українські короваї вирізнялися пишністю і багатоманітністю варіантів.
”Коровай — священний хліб, який має велике ритуальне значення і, без сумніву, жертовний характер”, — писав етнограф Микола Сумцов у книжці ”Хліб у обрядах і піснях” 1885-го.
Короваєм проводжали воїнів на захист Батьківщини. Ця випічка була одночасно оберегом від ворогів, загибелі й каліцтва і символом майбутньої перемоги. У давньоруській літературі збереглися згадки про коровай, як про ритуальну дохристиянську страву. Без неї обряди вважалися неповноцінними.

”Сидить, мов коровай на весіллі”, — казали про людей, наділених особливим почуттям власної гідності.
Пшениця, жито й випечений із них хліб завжди символізували багатство, процвітання, успіх та достаток. Найбільш знаковим хлібом був коровай. У нього вкладали все найкраще й не шкодували сил. Вважалося, що воду для нього потрібно набрати з семи різних криниць, а борошно відсипати з семи різних мішків. Випікали з найкращого борошна, на вершковому маслі та яйцях.
”Світи, боже, з раю
До нашого короваю,
Щоб було виднесенько
Краяти дрібнесенько!”
Доброю ознакою було те, що жінок для випікання короваю — коровайниць — сходилася непарна кількість, найкраще — сім. Заборонялося йти в коровайниці тим, хто обмивав покійників. Коли всі інгредієнти були зібрані, господарка замішувала тісто в спеціальній великій формі з хрестом. Жінка ретельно вмивалася, мила руки, пов’язувала на голову хустку. Заміс супроводжувала читанням молитов. Інші спостерігали та створювали святковий настрій, яким супроводжували виготовлення короваю. Співали:
Воду для тіста брали із семи криниць
Фото procherk.info
Подекуди поставити коровай до печі доручали одруженому чоловікові. У таких випадках випічка символізувала зачаття. Кожен елемент мав відповідник. Піч символізувала жіноче лоно, лопата для хліба — чоловічий початок, а коровай — дитину.

Дотримувалися звичаїв, що йшли з глибокої давнини. Навіть вода, якою коровайниці мили від тіста руки, набувала особливого значення. Нею символічно вмивали всіх присутніх на обряді. Цілувалися навхрест. Потім, співаючи, виливали воду під плодове дерево, ”щоб вишеньки розвивалися, щоб дітоньки любувалися”.
”Посадивши коровай у піч, молодиці помили руки, заслали столи скатертями, — писав у повісті ”Старосвітські батюшки та матушки” Іван Нечуй-Левицький. — Внесли пляшки з горілкою та полудень. Господарка подякувала молодицям і почастувала усіх зі своїх рук. Молодиці приліпили на дні діжі, в якій місили тісто, свічки.

Позапалювали їх, стали в кружок, підняли діжу на руках вгору, тричі обкрутилися з нею й стукнули по тричі за кожним разом у сволок. Усе, що було в хаті, заспівало. 3аспівали навіть старі баби, згадуючи ті давні часи, коли ще вони були молоді, як для них колись бгали коровай. Хвилі співів розлягалися по світлиці й через одчинені двері й вікна лилися по селі.
Весільний коровай пахне корицею
— Жодне весілля чи сватання не обходиться без короваю, — каже 49-річна Ольга Мільчак із Запоріжжя. — Він — символ багатства та щасливого сімейного життя.
Для опари бере 20 г живих дріжджів ”Духмяна Хата” і заливає 1/2 склянки теплого молока. Залишає на 30 хв. Можна менше, бо з ”Духмяною Хатою” тісто підходить швидко — дріжджі якісні.
Відокремлює дев’ять білків від жовтків. В останні додає склянку цукру, по дрібці ванілі й кориці. Змішує із дріжджами. Просіює 1,5 кг борошна, всипає 2 ч. л. солі. Всередині робить поглиблення та повільно вливає розчин із жовтків і дріжджів. Додає 100 г вершкового масла та збиті білки.

Вимішує тісто 20–30 хв., доки не стане гладким. Перекладає в високу форму, накриває рушником, залишає в теплі на 1,5–2 год. Повторно вимішує і знову дає підійти.

Готове тісто розділяє на три частини. З однієї формує кулю. Другу — розкачує і розділяє на три тонкі смужки, з яких сплітає косу й обгортає кулю по нижньому краю, закріпивши кінці. Третю частину використовує для виготовлення прикрас до смаку: колосся, калини, квітів, фігурок лебедів.
Готуйте смачне з гарним настроєм. Більше простих рецептів на сторінці ”Духмяна Хата” у Facebook
Був захистом від загибелі й каліцтва
Весільний коровай. Фото Духмяна Хата
— Випікати можна двома способами, — продовжує Ольга Мільчак. — Прикраси можна викласти на коровай одразу чи прикріпити за 20 хвилин до готовності. У другому випадку контури будуть чіткіші. Готовий виріб змащую збитим яйцем, прикраси не чіпаю. Випікає за температури 200 градусів. Як випічка зарум’яниться, зменшую до 180 градусів. Готую протягом години.
— Все життя готувала короваї на весілля, а останні місяці печу лише для наших військових, — каже 54-річна Ірина Славко з Хмельницького. — Випічка має сакральне значення. Приманює удачу та стала чудовим оберегом — саме те, що треба бійцям на полі бою.
Головне в будь-якій випічці — якісні дріжджі. Користуюся лише ”Духмяною Хатою”. З ними тісто завжди пухке та повітряне.
Поєднує 40 г дріжджів зі склянкою теплого молока. Додає 2 ст. л. цукру та перемішує до однорідності. Всипає 1/3 склянки борошна.

— Опара має бути ледь густа, як тісто на млинці, — продовжує.
Накриває ємність рушником на 15–30 хв. Відокремлює 20 жовтків від білків. Перетирає 15 ст. л. цукру і 19 жовтків, вливає в опару. Додає 15 склянок борошна, збиті міксером білки, 3 ч. л. солі та 200 г м’якого масла. За бажанням можна всипати горіхи, цукати чи родзинки.
Замішує тісто 30 хв.
Готуйте смачне з гарним настроєм. Більше простих рецептів на сторінці ”Духмяна Хата” у Facebook
Вважають оберегом військових
— Під час приготування треба мати світлі думки й бажати удачі нашим захисникам, — каже Ірина Славко. — Коли тісто перестане прилипати до рук — перекладаю в миску.
Накриває рушником і залишає в теплому місці на 2 год. Формує малі порційні короваї. Відділяє по 800 г тіста для декору. Решту розподіляє на рівні частини та формує кулі завбільшки з долоню. Застеляє деко пергаментом і викладає короваї, змащені яйцем. Випікає годину за температури +180°C. За 15 хв. до готовності прикріплює декоративні елементи, змащені яйцем.
Духмяна Хата – пресовані дріжджі, виготовлені з нового високоактивного штаму дріжджів. Завдяки ретельному підбору дріжджових культур, в поєднанні з сучасним обладнанням та використанням досягнень біотехнології пресовані дріжджі Духмяна Хата мають стабільно високі якісні показники, що не змінюються протягом всього терміну придатності.

Більше інформації про дріжджі Духмяна Хата, секрети дріжджового тіста та безліч рецептів бездоганної випічки –
на сторінці Духмяної Хати у Фейсбук.
Готували спецпроєкт:
Влада МОСКВІТІС, Олександр ГАНДЗІЙ - автори
Роман ЗАПОРОЖЧЕНКО - редактор
Юлія ІЛЬЧЕНКО - продакшн
Рада КІШКА - дизайнерка