СПЕЦПРОЄКТ

Найвідоміші архітектурні шедеври Ґауді містяться в Барселоні: будинки Міла, Бальо, Вісенса, парк Гуель, храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія).

Ґауді називають генієм архітектури. Під час роботи він використовував чимало новацій.

Замість креслень малював ескізи, які потім за допомогою системи дзеркал перетворював на тривимірні об’єкти

Не любив прямих ліній і кутів. Вивчав і аналізував будову тварин, рослин, використовував ці знання під час проєктування будівель

Придумав власну безопорну систему перекриттів. Лише через 100 років з’явилася комп’ютерна програма, здатна виконати такі розрахунки. NASA використовує її для розрахунку траєкторії космічних польотів

Ґауді переосмислив традиційну техніку мозаїки. Використовував її для оздоблення будівель, садових скульптур. Фабрики Каталонії та Валенсії, відомі своїми яскравими глазурями й орнаментами, постачали архітектору матеріали для його експериментів. Архітектор також робив фабрикам спецзамовлення

Він першим випробував опорні конструкції з армованого бетону, ввів купольні оболонки. Почав використовувати параболічні форми арок і перекриттів. Запровадив метод математичного моделювання для розрахунку навантажень на арки й куполи, заново ввів похилі колони.

Саграда Фамілія будується з 1882 року. Ґауді став головним архітектором 1891-го, коли між першим архітектором і замовником виник конфлікт.

Будівля храму схожа на мурашник, кам'яну бурульку. За задумом, він мав стати архітектурним утіленням Нового Заповіту. Після завершення будівництва Саграда Фамілія матиме 18 шпилів. Із них 12 символізують апостолів Христа, чотири – євангелістів Матвія, Марка, Луку та Іоана, один – Діву Марію і найвищий – Христа Спасителя.

Після смерті архітектора роботи зупинялися на довгі роки. У середині 1990-х недобудований собор став предметом дискусій. Частина архітекторів і чиновників Барселони закликала повністю припинити роботи. Але будівництво собору продовжили, планують його завершити 2026 року.

Зникнуть кути, матерія щедро постане у своїх астральних округлостях: сонце проникне сюди з усіх боків – і виникне образ раю”

Під час проєктування архітектор надихався колоритом Єгипту, Марокко та Індії. Фактично вирішив збудувати щось на зразок помешкання халіфа, оточене прекрасним оазисом.
Творче натхнення архітектор завжди шукав у природі.

Паркан навколо будинку він прикрасив кованим листям пальм. Усередині помешкання можна побачити зображення рослин, птахів, мушель. Це створює враження, ніби будинок є своєрідним продовженням саду.

Будинок Вісенса називають будинком, з якого все почалося, адже це було перше велике замовлення архітектора. Проєктувався як літня резиденція родини промисловця Мануеля Вісенса. Ґауді прикрасив фасад будинку кольоровою плиткою, бо власник був відомий її виробник і хотів, щоб його помешкання виконувало ще й роль реклами.

Коли я прийшов на місце майбутнього будівництва, щоб виміряти ділянку, її повністю вкривали маленькі жовті квіти. І я вирішив зробити їх декоративним мотивом плитки”, – розповідав Антоніо Гауді.

Промисловець Гуель купив ділянку за межами Барселони. Планував там збудувати місто-сад з елітними будинками для багатих жителів. Проєкт доручив втілити Ґауді, який працював над ним 14 років.

Архітектор створив шедевр паркового мистецтва, але проєкт не став комерційно успішним. Із 62 ділянок придбали лише дві.
Ґауді зміг поєднати архітектурні елементи парку з природою, гармонійно вписав їх у навколишній ландшафт. Дахи частини будівель нагадують гриби. Ворота декоровано кованим листям. Колони з піщаника за формою нагадують пальми, що ростуть у парку.

Головні парадні роздвоєні сходи з фонтанами – центр архітектурної композиції парку Гуель. Біля них архітектор розмістив скульптуру саламандри, декоровану яскравою мозаїкою, що поєднує бірюзові, жовті, сині, помаранчеві кольори.

На терасі Мистецтв стоїть найдовша у світі (понад 100 м) лава, облицьована яскравою мозаїкою. Під час будівництва робітників зобов'язали приносити з собою шматки скла та керамічних кахлів. Ті йшли на створення мозаїчних колажів.

Колір – це життя, а яскравим проявом смерті є відсутність кольору. Різьблені кам'яні троянди не є справжніми трояндами, тому що більша частина краси троянд – у їхньому кольорі, а різьблені троянди його не мають"

Будинок Бальо є одним із найяскравіших прикладів каталонського модерну. Будівлю ще називають Будинком із кістками, бо балкони віддалено нагадують черепи. Дехто з експертів порівнює їх із венеційськими карнавальними масками.

Насправді оздоблення Будинку Бальо передає легенду про святого Георгія Змієборця, який убиває дракона. Форма даху нагадує спину дракона, дерев'яні сходи всередині будинку – його хребет, оформлення даху – луску на тілі. Найвищою точкою будівлі є хрестоцвіт, що символізує ручку меча, яким святий Георгій пронизує дракона.

До речі, в Будинку Бальо немає звичайної нумерації квартир. Кожну підписано спеціальним шрифтом, розробленим Ґауді.

Краса не належить до якогось конкретного стилю. Краса – це сяйво істини”

Будинок Міла було побудовано на замовлення подружжя Міла, вони планували здавати частину кімнат в оренду. Фасад будинку нагадує скелі, які омивають морські хвилі. А ковані елементи балконів схожі на водорості. Хвилясті лінії створюють ілюзію постійного руху.

У будинку – продумана система природної вентиляції, що дає змогу відмовитися від кондиціонерів. Конструкція із залізобетону з несними колонами дала можливість відмовитися від опорних стін у приміщенні. Внутрішні перегородки можна переміщати й таким чином моделювати простір на бажання господарів.

Горище будинку є своєрідною камерою терморегуляції завдяки розміщеним там 270 цегляним аркам. Воно захищає від спеки влітку й від холоду взимку. Американський режисер і сценарист Джордж Лукас надихався дизайном 30 димоходів Будинку Міла під час створення персонажів “Зоряних війн” – Дарта Вейдера та штурмовиків Імперії.

У природі немає прямих чи гострих кутів. Тому будинки не повинні їх мати. Пряма лінія належить людині, а крива – Богу”

У Ґауді одне око було короткозоре, а інше – далекозоре.
Навчався в Барселонському університеті, на факультеті архітектури. “Або геній, або божевільний”, – так казали викладачі про Ґауді після випускного іспиту.

Зразком досконалості вважав куряче яйце, певний час навіть носив сирі яйця в кишенях.

Перший самостійний проєкт Ґауді – вітрини виробника рукавичок для участі у Всесвітній виставці в Парижі. Проєкт сподобався відомому промисловцю, меценату та політику Еусебі Гуелю, який згодом став одним із головних замовників архітектора.

Вранці 7 червня 1926 року Ґауді збив трамвай на одному з перехресть Барселони. Перехожі не впізнали геніального архітектора, його відправили до лікарні для жебраків. Там він помер через три дні. Поховали Ґауді в усипальні недобудованого храму Святого Сімейства.

У студентські роки модно вдягався, відвідував світські заходи. Після 40 років почав вести чернечий спосіб життя, дотримувався суворих постів, щодня сповідувався.

Будівництво храму Святого Сімейства стало справою всього життя архітектора. В останні роки життя Ґауді фактично переселився на будмайданчик, рідко з’являвся вдома. Мало їв, забував митися, весь час присвячував роботі.