Під час повномасштабної війни СЛОВА набули нових сенсів, перетворилися на своєрідні коди, що знаходять відгук у серцях. А кожен українець мріє почути слово, на яке ми вже чекаємо довгий час, – ПЕРЕМОГА.

До другої річниці повномасштабного вторгнення Gazeta.ua хоче вкотре нагадати, що кожен на своєму рівні має щодня робити внесок у наближення перемоги. А шлях до неї лише один – через ДОБРО.

У спецпроєкті “Словник добра” ми розказуємо, як українці почали масово робити добро й перетворили це на правило свого життя. Кожен за останні два роки став амбасадором добра: громадяни зі свого боку роблять усе можливе, український бізнес започатковує амбітні проєкти, щоб наблизити перемогу.

Словник .Добра

спецпроєкт до другої річниці
повномасштабного вторгнення

Існування правил і законів війни на перший погляд здається абсурдом. Але насправді дотримання міжнародних конвенцій є нормою в сучасному світі. Від цього залежить не тільки безпека військових, а й доля тисяч цивільних.

У спецпроєкті Gazeta.ua та незалежної гуманітарної організації “Женевський заклик” ми розкажемо, чому важливо дотримуватися правил війни відповідно до принципів міжнародного гуманітарного права та як це сприяє захисту цивільних людей. Адже зараз збройні конфлікти стають все складнішими і мають серйозні наслідки для мирного населення.

Із 50-х років XX ст. термін “збройний конфлікт” у світі вживається частіше, ніж “війна”. Це повʼязано з тим, що держави можуть воювати, не оголошуючи війну, не розриваючи дипломатичні стосунки і навіть не визнаючи стану війни між ними. Збройний конфлікт може бути міжнародним – збройне протистояння між державами. І неміжнародним – наприклад, бойові дії між урядовими збройними силами та організованими збройними формуваннями або між різними організованими збройними формуваннями.

Поняття “війна” та “збройний конфлікт” по-різному сприймаються саме в публічному просторі. Зокрема “війна” викликає хвилю емоцій у кожної людини. Але юридично “збройний конфлікт” є коректнішим терміном, адже застосовність норм міжнародного гуманітарного права не залежить від оголошення війни чи визнання такого стану. Застосування правил ведення війни починається з факту вторгнення або збройних сутичок, а отже, термін “збройний конфлікт” є ширшим за термін “війна”.

Правовий режим стану “війни” використовують менше, адже він означає дотримання вищезгаданих ознак на додачу до статусу агресора.

Варто зазначити, що єдиною підставою для застосування міжнародного гуманітарного права є наявність фактичних ознак початку збройного конфлікту. Воно починає діяти автоматично.

Норми міжнародного гуманітарного права покликані не допустити найстрашніших проявів збройних конфліктів. Вони регулюють поведінку сторін, що воюють, обмежують жорстокість війни, встановлюючи певні заборони щодо методів, а також засобів ведення війни. Правила війни покликані захищати тих осіб, хто не бере або припинив брати участь у бойових діях, забезпечуючи дотримання прав поранених і хворих військових та цивільних, військовополонених, цивільного населення та осіб, що користуються особливим захистом – медичного, духовного персоналу та гуманітарних працівників.

Головними міжнародними документами, що регулюють правила війни, є Гаазькі конвенції 1907 р., чотири Женевські конвенції 1949 р., додаткові Протоколи до них 1977-го та 2005 року. А також низка документів, що обмежують чи забороняють використання певних видів зброї, та норми звичаєвого МГП.

Цілком очевидно, що міжнародна спільнота завжди підтримуватиме ту сторону в конфлікті, яка дотримується міжнародних норм. Від дотримання основних принципів міжнародного гуманітарного права прямо залежатимуть фінансова підтримка та постачання додаткових засобів і зброї.

Слідування нормам МГП напряму впливає на репутацію країни та її армії, а також кожного військовослужбовця. Наприклад, катування полоненого, добивання пораненого є прямим порушенням МГП – воєнним злочином, за який обов’язково настане відповідальність як особисто виконавця, так і вищого командування, яке потурало вчиненню подібних злочинів.

Незалежна гуманітарна організація “Женевський заклик” працює в Україні з 2018 року. Головний офіс розташовано в Женеві, Швейцарія. Мета організації – покращення захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. Після повномасштабного вторгнення 2022 року зосередилися на роботі з нещодавно інтегрованими підрозділами ЗСУ. Також “Женевський заклик” співпрацює з Нацгвардією, Нацполіцією, органами державної влади, місцевого самоврядування та цивільним населенням, волонтерами, представниками громадських організацій, юрисконсультами. Комунікують із громадськістю через інформаційні та діджитал-кампанії, навчальні матеріали з метою покращення розуміння і дотримання правил МГП та зміцнення поваги до норм права збройного конфлікту.

Міжнародне гуманітарне право (МГП) базується на кількох фундаментальних принципах, покликаних регулювати поведінку сторін, що воюють, задля зменшення жертв серед цивільних і шкоди цивільним об’єктам.

Женевський заклик” зосереджений у своїй діяльності на роботі з нещодавно інтегрованими підрозділами Збройних сил України. Іншими словами, з тими військовослужбовцями, які, можливо, не проходили спеціалізованої підготовки з МГП та не мали чіткого розуміння про застосування правил війни на практиці.

Вячеслав Раєвський, інструктор із міжнародного гуманітарного права “Женевського заклику” в Україні, зазначає, що перед початком тренінгів з МГП військовослужбовці часто налаштовані дещо скептично.

Вячеслав Раєвський
інструктор із міжнародного гуманітарного права “Женевського заклику” в Україні

Найскладнішим для сприйняття є заборона відповіді на неправомірні дії противника такими ж діями, які порушують норми МГП.

На тренінгах, які організовує “Женевський заклик”, розглядають основні правила для комбатантів: принципи розрізнення, пропорційності, запобіжних заходів, як поводитись із військовополоненими, захист цивільних осіб, медичного персоналу та поранених. Також обговорюють питання відповідальності за воєнні злочини.

Дослідження, проведені “Женевським закликом” в Україні, вказують, що військові розуміють необхідність захисту цивільних осіб під час бойових дій. І готові вивчати та застосовувати правила війни на практиці.

Сімонетта Божінова,
керівниця програми Представництва “Женевський заклик” в Україні

У серпні 2023 року організація запустила освітній проєкт “Кодекс Воїнів Світла”, який нині активно розвивається. Він присвячений поширенню обізнаності щодо норм міжнародного гуманітарного права серед військових та покликаний покращити захист цивільного населення під час збройного конфлікту. У випусках пояснюють основні правила війни та як їх адаптовувати до різноманітних ситуацій, з якими може стикатися військовий. Основний меседж “Кодексу Воїнів Світла”: показати, що слідування нормам МГП – це ознака професійного, освіченого, сучасного військового.

Зовсім скоро команда “Женевського заклику” представить навчальну платформу, де буде зібрано практичні кейси з МГП на прикладі сучасної війни.