як енергетики ОСР ДТЕК Мережі рятують птахів і допомагають людям
Лелека в гнізді – мир в Україні:
Україна має одну з найбільших у Європі популяцій білого лелеки – 35-45 тис. гніздових пар. І хоча цей вид відносно стійкий, під час війни ситуація є критичною для вразливих диких видів. Наприклад, у Сирії, де війна триває з 2011 року, повністю зникла популяція ібіса-лисоголова, яка й без того перебувала під загрозою. Більшість учених погоджується, що саме конфлікт став основною причиною скорочення виду. Дослідження 2021 року в науковому журналі Conservation Letters показало: 78% наземних видів ссавців і 85% видів птахів пережили збройні конфлікти в межах своїх географічних зон між 1989-м і 2018 роком.
Українське товариство охорони птахів поки що має помірно оптимістичні прогнози щодо популяції білих лелек. Проте для їх підтвердження потрібно провести моніторингові дослідження, які за поточних умов неможливі. Тож нині розробляються природоохоронні заходи щодо захисту білих лелек з урахуванням негативного впливу війни.

Білий лелека вважається одним із символів України. Ці птахи традиційно селяться біля людей. У спецпроєкті Gazeta.ua та ДТЕК Мережі ми розкажемо, чому українці так люблять лелек, історії, пов'язані з ними, як спільними зусиллями енергетиків і громад вдається рятувати гнізда цих птахів, і робити дослідження для збереження популяції.
Лелеку вважають священним птахом
В Україні лелеку називають: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бусьок, боцюн, гайстер. Також колись вважали, що кожен птах має якесь людське ім’я. Якщо його вгадати і покликати лелеку, то він підніме голову.
Вірили, що ці птахи роблять гнізда біля житла тих, кому потрібен оберіг
Із давніх часів лелеку вважали священним птахом. Вірили, що ці птахи роблять гнізда біля житла тих, кому потрібен оберіг. Якщо лелека до когось підійде близько, сяде на дах будинку або над ним кружлятиме – це до хороших новин, щасливого шлюбу чи народження дитини.

Вважається, що лелека здатен уберегти будинок від блискавки. І навпаки – може наслати пожежу, якщо його образили. А того, хто зруйнує гніздо чи підніме руку на самого птаха, переслідуватимуть до кінця життя злидні та невдачі.
І досі українці намагаються привабити лелек до свого житла, облаштовуючи їм гнізда на подвір'ях. Адже двір, де оселився лелека, вважається щасливим.

У народних казках та легендах лелеку завжди описують як позитивного героя, що допомагає людям. За повір’ям, восени ці птахи забирають із собою душі покійних і супроводжують їх до потойбічного світу. А коли повертаються весною, то приносять душі немовлят, яким незабаром судилося народитись.

За поведінкою лелек наші предки визначали погоду. Якщо птах кружляв над гніздом, через кілька днів буде сильний вітер. Активно тріщить увечері дзьобом – завтра буде сонячний день.
Школярі ловили жаб для птахів
У селі Семиполки Броварського району Київщини нараховують понад 30 гнізд лелек.

“Люди в селі радіють, коли прилітають лелеки і що з кожним роком їх стає більше. Гнізда є на всіх вулицях. За магазином біля двору місцевих жителів лелеки оселилися ще за радянських часів. А наступного року після їх появи господарі виграли в лотерею тисячу карбованців і купили мотоцикл. Я почала рахувати зі своїми учнями заселені лелечі гнізда з 1984 року. Тоді в нашому селі таких було дев’ять. 2004-го стало 32. Тепер поки що 22 заселені. Біля двору моїх друзів лелеки зробили гніздо в 90-х роках. Щороку висиджують по парі лелеченят.
Я зі своїми учнями спостерігала, як птахи навчають своїх діток літати. Випихають із гнізда, а ті впираються. Коли пташеня таки випадає, то починає махати крилами. Цієї весни спочатку прилетів один птах, згодом – другий. Почали добудовувати гніздо. Якось лелека прилетів із чималим шматком клейонки – довжиною з метр, а то й більше. Намагався запхнути її поміж гілок, а вітер виривав. Птах ту клейонку ловив на льоту і знову ніс до гнізда. Боровся довго, але так і не вдалося прилаштувати її в гніздо”, – розповідає Тетяна Телендій, вчителька біології.
Пригадує, як через одне гніздо почалися проблеми з електрикою.

“Лелеки гніздо зробили на електричній опорі. І за роки його настільки розбудували, що почало замикати мережу. Люди викликали електриків. Ті знеструмили опору із гніздом, а поряд встановили нову. Таким чином проблему було вирішено. А в одних людей так згорів сарай, але господарі не розсердилися на лелек. Навпаки, з допомогою енергетиків укріпили гніздо на опорі, щоб воно не торкалося дротів. А потім і сарай відбудували”, – говорить Тетяна Телендій.
Якось у селі зрізали водонапірну башту. Згори було гніздо з чотирма пташенятами. Воно впало на землю.

“Того дня дощ був сильний. Ми з учителькою географії Валентиною Малій плакали, коли побачили пташенят. Вирішили зробити їм нове гніздо на спортивному майданчику. На круглій конструкції на висоті витягнутих рук із дроту сплели основу, поверх наклали гілок. Перенесли туди малечу. Невдовзі до них прилетіла мати. Школярі ловили жаб, відрами носили. Висипали біля нового гнізда. Мати-лелека їх збирала й годувала пташенят. Батько-лелека тижнів два “тинявся” по левадах, а потім таки прилетів до родини. Разом благополучно виростили малих”, – пригадує Тетяна Телендій.
Лелека Ципа прилітав на Майдан
Валерій та Ірина Снопки із села Воропаїв на Київщині 15 років займаються реабілітацією диких птахів. Зареєстрували громадську організацію “Садиба Нюшанік. Допомога птахам”.

“Лелеку Ципу нам 2013 року віддала жінка з Гостомеля. Його виростили як ручного птаха. Ми намагалися зробити птаха диким, випустити у природу, але це була марна справа. Восени він полетів не на південь, а на Майдан у Київ. Протестувальники годували його сосисками і копченостями. Було вже холодно, лелека себе не дуже добре почував. Вдалося його повернути з допомогою поліції.

Через рік ми його вдруге випустили на волю. А він почав жебракувати. Розповідали, що на березі Десни вкрав у відпочивальників решітку від мангала. На базарі чіплявся до людей, крав пакетики з насінням. Потім у сусідньому селі на стовпі почав будувати гніздо. Ми зраділи, подумали, що знайшов собі пару. Але це був обман. Нам подзвонив сільський голова: “Заберіть свого скаженого лелеку, бо чіпляється до людей і дітей”.
Тепер Ципа живе в нашій садибі, підрізаємо йому крила, щоб не літав. Достатньо вже чудити. Він дружить із Лелею, в неї пошкоджене крило. Вона 15 років прожила в самотньої бабусі як член родини. Потім жінка потрапила в лікарню й померла. Ми забрали Лелю. Є небайдужі люди, що навіть у міській квартирі перетримують поранених лелек. Знаю родину з Києва, яка рік піклувалася про травмованого птаха”, – розповідає Ірина Снопко.
Також подружжя забирає покинуті лелеками яйця. Закладають їх в інкубатор.

“Таке трапляється, якщо один із батьків гине. Інший може померти від голоду, якщо залишиться висиджувати потомство. Цього року із 20 закладених яєць уже вилупилося дев’ять лелеченят. Годуємо їх шматочками дрібної риби, добовими курчатами після розморожування, перепелиними яйцями. Соціалізуємо в дворі з дорослими птахами, які в нас на реабілітації. Обов’язково кільцюємо, вказуємо контакти. Лелеки самі вирішують, коли їм відлітати”, – додала Ірина Снопко.
Врятували лелеку після граду
Олена Старовєрова із села Дивізія на Одещині чотири роки тому врятувала лелеку, якого побило градом.


“Пізно ввечері пройшла потужна злива з градом розміром до 2 сантиметрів. Тоді на вигоні загинуло декілька овець, кіз і корова. Ми з дочкою пішли до заплави річки Хаджидер, яку полюбляють лелеки. І наткнулися на зграю побитих птахів. Двоє ще дихали. Принесли їх додому, вкрили рушниками, щоб зігрілися. Я купила хека, сусідка дала чималого карпа. Годували лелек дрібними шматочками риби декілька разів на день. Клали у дзьоб і закидали його догори, щоб птах проковтнув їжу. Один лелека був дуже слабий, з побитими ногами. Другий стояв, хитаючись. Мабуть його контузило. І він не бачив. Фото поранених птахів відправила Івану Русєву з національного парку “Тузловські лимани”. Він приїхав і забрав лелек”, – згадує Олена Старовєрова.

Один із поранених птахів невдовзі помер.
“Сліпого ми назвали Робінзоном. Годували мишами, жабами, рибою, равликами, хробаками. Він здружився з козою Фрумушикою, котом Скифом і собакою Люсею. Благополучно перезимував. Випустили його в заплави, там харчуються кулики, чаплі й пелікани. Робінзон теж почав шукати їжу. Очевидно, повернувся зір. А наступного дня піднявся в небо. Зробив над нами п’ять кіл і полетів.

Згодом його бачили на узбережжі Чорного моря в курортній зоні. Чіплявся до туристів, просив їжу. Ми його забрали знову в парк, де він перезимував із двома пеліканами, які були на реабілітації. А потім випустили на волю”, – додав Іван Русєв, керівник науково-дослідного відділу “Тузловські лимани”.
Хто прилітає першим – обирає краще гніздо
Протягом останніх п'яти років лелеки почали раніше повертатись із зимівлі, дослідили науковці. У західних областях України їх можна побачити в середині березня. Пояснюють ранній приліт птахів кліматичними змінами.

“Лелека уникає високої рослинності, наприклад пшеничних чи кукурудзяних полів. Поселяється там, де є необхідні кормові угіддя – луки, болота, пасовища. Розорювання цих територій негативно впливає на популяцію птахів. Основна частина раціону лелеки – комахи, невелика риба, жаби, плазуни, дрібні ссавці та гризуни. В Африці його називають “великий сарановий птах”. У перелітних видів є тенденція повертатися не тільки в місця народження й попереднього гніздування, а й у пункти зупинок і відпочинку”, – зазначає Віталій Грищенко, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника.
2020 року близько 10% українських лелек не розмножувалося через сильну посуху. Також птахи можуть пропускати гніздові сезони. Причини: лелека ослаблений або хворий, невдалі умови зимівлі, нестача їжі.

“Пари у білого лелеки не постійні. Зазвичай утворюються на гнізді. Самка має проявити свою прихильність, якщо обранець має гарну квартиру та кормові угіддя навколо. Від цього залежить, скільки пташенят зможе пара виростити. Насиджує кладку переважно самка і довше перебуває з пташенятами”, – говорить орнітолог.
Гніздяться лелеки найчастіше на стовпах електропередачі, деревах, водонапірних баштах, будівлях
Гніздо важить у середньому до 500 кг, діаметр – до 2 м.

“Лелека може повернутися весною одним із перших і вибрати собі краще гніздо. Або виявити, що минулорічне вже зайняте сильнішим конкурентом. Зазвичай птах намагається його відбити. Якщо не вдається, шукає собі інше гніздо або будує нове.

На вибір місця впливають результати гніздування попереднього року. Якщо воно було невдалим, птахи можуть і не повернутися. Особливо, коли трапилась якась катастрофа – зніс вітер або похилилося. Наприклад, в околицях Канева гніздо на водонапірній башті два роки розоряли орлани. Лелеки більше його не займають. З роками вага окремих гнізд може досягнути двох тонн, бо лелеки їх постійно добудовують”, – додав Віталій Грищенко.
На жаль, трапляються прикрі випадки, коли важке гніздо падає на електричні проводи. Це біда і для птаха, який може поранитися чи навіть загинути, і для людей, адже це призводить до аварії і зникнення світла. Тому з 2013 року оператори системи розподілу (ОСР) ДТЕК Мережі реалізують програму захисту лелек.

Енергетики виготовляють і встановлюють спеціальні платформи на стовпах, куди переміщують гнізда птахів. Це захищає самих лелек і допомагає запобігати аваріям на електромережах, що особливо актуально нині. Адже ворог не припиняє атак на енергетику України.
ОСР ДТЕК Мережі почали реалізовувати програму захисту лелек із Дніпропетровської та Донецької областей. Першу спеціальну платформу енергетики встановили в селі Піщанка Новомосковського району на Дніпропетровщині. У 2019-2020 роках програму розширили на Київську та Одеську області.
“На території Донеччини до війни лелеки були поширені на півночі та північному заході. На сході та півдні з’явилися десь 2016 року. Загніздилися в селі Захарівка Маріупольського району, нині окупованому. На Дніпропетровщині спільно з одеськими колегами торік проводили кільцювання лелек.

Завдяки штучним гніздам, які встановлюють ОСР ДТЕК Мережі, в орнітологів з'явилася можливість кільцювати пташенят. Потім можна буде дослідити, яка кількість птахів повертається, місця зимівлі.

Достатньо просто сфотографувати або роздивитися у бінокль напис на кільці”, – розповів Олександр Бронсков, керівник науково-дослідного відділу національного природного парку “Меотида”.
Загалом, починаючи з 2013 року, завдяки проєкту #лелеченьки вдалося поставити на крило майже 20 тисяч особин білого лелеки, що мешкають в україні. Для цього енергетики оср дтек мережі встановили 669 платформ для гнізд лелек за 10 років.
Результати еколого-просвітницького проєкту #Лелеченьки
669
669
Платформ для гнізд лелек встановлено, станом на 01.04.2024 року
5
5
Де розміщено: Київ, Київська, Одеська, Дніпропетровська, Донецька області
20 000
20 000
Пташенят стали на крило завдяки проєкту.
90 %
90 %
Цього року лелеки повернулися до 90% гнізд, які укріпили енергетики, – в Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській областях. Підрахувати птахів на Донеччині немає можливості через активні бойові дії.
54
54
Платформи для гнізд планують встановити 2024 року. Станом на червень, встановлено вже 24.
Захист птахів і збереження біорізнома­ніття в Україні
2021 року програма захисту птахів ОСР ДТЕК Мережі трансформувалася в еколого-просвітницький проєкт #Лелеченьки.
Його мета – збереження популяції білого лелеки та привернення уваги суспільства до дбайливого ставлення до живої природи. Цей проєкт відповідає стратегії ДТЕК 2030, що ґрунтується на принципах ESG (Environmental, Social and Govermance – навколишнє середовище, соціальний аспект та управління), цінностях і відповідальності бізнесу за прогрес у досягненні Цілей Стійкого розвитку Глобального Договору ООН. Зокрема відповідає Цілі №15 “Збереження екосистем суші”.

Того ж року енергетики спільно з екологами ОСР проводили спостереження за лелеками зі школярами-натуралістами з Київської, Дніпропетровської та Одеської областей. А в Києві та Одесі було встановлено тематичні скульптури авторства українського художника Леся Панчишина, які нагадували про важливість збереження біорізноманіття в нашій країні.
На жаль, повномасштабне вторгнення призупинило масштабування проєкту #Лелеченьки. Проте, попри воєнні дії та складні виклики, які доводиться долати енергетикам щодня, ОСР ДТЕК Мережі вирішили продовжити допомагати лелекам, де це можливо.

Фахівці розуміють, наскільки важливо нині зберігати українську екосистему та кожне беззахисне життя. Адже часто без втручання людини ці птахи наражають себе на небезпеку – приблизно половина лелечих гнізд знаходиться на опорах електроліній.
Неукріплене гніздо може будь-якої миті обвалитися на дроти та спричинити аварію
“Оператори системи розподілу, які входять в операційний холдинг ДТЕК Мережі, – це сучасний бізнес, що поділяє цінності суспільства. Ми розпочали проєкт #Лелеченьки, турбуючись про наше довкілля і майбутнє, тож ухвалили відповідальне рішення не залишати наших крилатих підопічних у скрутний час. Тепер усі наші ресурси йдуть на відновлення пошкоджених росіянами мереж, але коли й де це можливо, допомагаємо і птахам.

Це також поміч нашим клієнтам не залишатися зайвий раз без світла в умовах постійних атак ворога. Адже неукріплене гніздо може будь-якої миті обвалитися на проводи та спричинити аварію. Тому за понад два роки повномасштабного вторгнення нам вдалося встановити вже 214 захисних платформ для гнізд у Київській, Дніпропетровській, Одеській областях і в столиці”, – розповів Олександр Фоменко, генеральний директор ДТЕК Мережі.
Фахівці ДТЕК Мережі самостійно виготовляють металеві конструкції для гнізд у формі кошика або пласкої підставки. Зазвичай на одну йде два дні, працюють слюсар та електрогазозварювальник. Установлюють конструкції навесні та восени, коли птахи відлетіли на зимівлю до теплих країн.

Працівники ДТЕК Мережі виїжджають на місце, знімають з електроопори гніздо, спускають його. Закріплюють на спеціальній платформі, яку потім знову встановлюють на електроопорі.
Допомога лелекам об'єднує
“Ми кожної весни перевіряємо укріплені захисними платформами лелечі гнізда. Дивимося, чи все з ними гаразд, а також відзначаємо, чи оселилися там лелеки. Цьогоріч ми з полегшенням зафіксували, що птахи заселили близько 90% платформ, які для них встановили енергетики у столиці, на Київщині, Одещині, Дніпропетровщині. У березні ми встановили вже 24 нові конструкції в цих регіонах, а восени плануємо додати ще 30. На жаль, поки що не можемо перевірити, чи цілі наші платформи та їхні мешканці на Донеччині, але дуже в це віримо”, – прокоментувала Олена Потапенко, начальниця відділу з екологічної безпеки ДТЕК Мережі.
Енергетики, виконуючи регулярні огляди повітряних ліній, фіксують електроопори, на яких лелеки вирішили облаштували власні домівки. Також про такі випадки часто повідомляють клієнти. Так зробила наприкінці цього березня й жителька села Булахівка на Дніпропетровщині, де гніздо впало через велику вагу. Енергетики відгукнулись і позапланово встановили на опорі платформу. І тільки-но завершили роботи, до гнізда прилетів птах. Жінка вважає це добрим знаком і сподівається, що ці лелеки принесуть Україні радість і мир.

В 2023 році ОСР ДТЕК Мережі у співпраці із Західноукраїнським орнітологічним товариством долучилися до міжнародного проєкту польського товариства орнітологів Małopolskiego Towarzystwa Ornitologicznego з вивчення та захисту білого лелеки. Він об’єднує енергетичні компанії Польщі, Словаччини та України задля збереження цього птаха. В рамках проєкту енергетики допомагають вченим-орнітологам окільцьовувати лелек, які в’ють гнізда на електроопорах.

Кільцювання дозволяє відстежувати шляхи міграції, вплив на популяцію зовнішніх факторів в різних країнах світу, кількість птахів, що повертаються в Україну. Минулого року енергетики ДТЕК допомогли орнітологам окільцювати 42 пташенят. Цьогоріч, з 17 по 27 червня, кільцювали ще 90 лелеченят в Одеській та Дніпропетровській областях.

Дані від перших окільцьованих лелек вчені зможуть зібрати через 3-4 роки, коли птахи, як сподіваються в компанії, повернуться назад до України з Африки. Це надзвичайно важливо у нинішній ситуації, оскільки через війну в орнітологів немає змоги проводити стандартний облік популяції лелек.
Цікаві факти про лелек
Факт №1
Лелеки з України зимують в Африці. Якщо вистачає їжі, оселяються у східній частині, якщо бракує – летять до південної.
Факт №2
Дорослі лелеки мають яскраво-червоний дзьоб, молодь – чорний. Середня тривалість життя птаха – 9 років.
Факт №3
Лелеки сплять, стоячи на одній нозі, можуть змінювати їх уві сні.
Факт №4
Білі лелеки починають розмножуватися на 3-5-му році життя. Відкладають від 2 до 5 яєць. Коли бракує їжі, викидають зайвих пташенят із гнізда. Сім'я розпадається невдовзі після вильоту пташенят.
Факт №5
Понад половину гнiзд на деревах збудовано лелеками на тополях, ясенах, вербах i дубах, за даними Української природоохоронної групи.
Факт №6
В Україні також мешкає чорний лелека. Його занесено до Червоної книги зі статусом – рідкісний. Чорний лелека уникає людей. Нещодавно Нацбанк присвятив цьому птаху пам'ятну монету.
Мирослава БОНДАРЕНКО Редакторка
Любов КАРНАРУК Авторка
Юлія ІЛЬЧЕНКО Продакшн
Оксана МИШОПИТА Креативна продюсерка
Олена ПЕТІК Коректорка
О.К. Дизайнер
Над спецпроєктом працювали:
Матеріал підготовано за підтримки: