“На дно кладу м'ясні вироби, крашанки. Зверху - маленьку круглу пасочку”: збираємо великодній кошик разом з АТБ
Щороку українці ретельно готуються до Великодня, дотримуючись традицій. Неодмінним атрибутом свята є великодній кошик. У ньому на освячення до церкви несуть обрядову їжу для пасхальної трапези.
Що й чому кладуть до великоднього кошика
На Великдень українці зазвичай несуть до церкви освячувати продукти, які не можна було вживати під час посту. До кошика традиційно кладуть паску, яйця, домашню ковбасу, шинку, запечене сало, сирні паски, вершкове масло, сіль, хрін, вино “Кагор”, свічку.
Кожен елемент великоднього кошика має символічне значення
  • Паска
    Cимвол воскресіння, небесного царства та вічного життя.
  • Яйця
    Cимвол всесвіту, нового життя, продовження роду.
  • М'ясні продукти
    Нагадують про жертовне ягня, що його заколов батько після повернення додому блудного сина, та про Христа, який пожертвував собою заради спасіння людства.
  • Сир кисломолочний і вершкове масло
    Це символи достатку, ситого життя, удачі, здоров’я. Із масла формують баранчиків. Із сиру – паску у формі піраміди, яка символізує гору Голгофу, де був розіп’ятий Ісус Христос.
  • Сіль
    Символ достатку, справедливості. Також символізує зв’язок між Богом і людьми.
  • Хрін
    Символізує здоров’я, довголіття, незламність духу.
  • Кагор
    Це вино називають церковним, бо використовують під час таїнства причастя.
  • Свічка
    Символізує зв’язок із Богом.
  • Часник і мак
    Наші предки освячували їх як обереги.
На Великдень заборонено освячувати
Різноманітні алкогольні напої, кров’янку, гроші, прикраси, ключі від квартири та машини, ножі, ножиці, фрукти, овочі.
Хустки, скатертини, ночви, бисаги
Освячувати їжу у плетених із лози кошиках, як ми звикли, почали в середині ХХ ст. Натомість наші предки носили святити паски в хустках, скатертинах.

На Чернігівщині використовували спеціальні “хлібні” хустки – виткані з льону, з червоними нитками.

На Гуцульщині паску клали у спеціальну дерев'яну посудину, яка називалася пасківник або дорінник.

На Бойківщині такі посудини називали світильниками.
Використовували бисаги – подвійні торби, які перекидали через плече.

У багатьох регіонах великодні страви приносили святити в ночвах – це видовбані з цільного дерева корита.
“Святили рано-вранці й потім снідали всією родиною”
Традиційно в її сім’ї напередодні Великодня печуть паски, розписують домашні білі яйця.

“Я корінна черкаска в сьомому коліні. У моєму дитинстві яєць не розписували. Бабуся робила крашанки, пекла пасочки, кекси чи великоднє печиво. Святити не носили. Але обов’язково збиралися за святковим столом”, – каже Наталка Мамалига.
Традиційно в її сім’ї напередодні Великодня печуть паски, розписують домашні білі яйця.

“Я корінна черкаска в сьомому коліні. У моєму дитинстві яєць не розписували. Бабуся робила крашанки, пекла пасочки, кекси чи великоднє печиво. Святити не носили. Але обов’язково збиралися за святковим столом”, – каже Наталка Мамалига.
Поліна Польна зі Львова дотримується родинних традицій святкування Великодня.
До церкви носить продукти в кошику, якому близько 20 років.
“Купила колись у сільського майстра. Раніше вкривала рушником, який сама вишила хрестиком. Тепер маю бісерний. Років 5 тому вишила не лише собі, а й свекрусі та брату.

Цього року готуватиму з масла баранців, запечу в духовці вершковий сир з яйцем. Так колись робила моя мама. М’ясні продукти коптимо самі. На стіл, окрім освяченої їжі, обов’язково поставлю холодець і кров’янку. Без них Великодня не буває”, – додає Поліна.
До церкви носить продукти в кошику, якому близько 20 років.
“Купила колись у сільського майстра. Раніше вкривала рушником, який сама вишила хрестиком. Тепер маю бісерний. Років 5 тому вишила не лише собі, а й свекрусі та брату.

Цього року готуватиму з масла баранців, запечу в духовці вершковий сир з яйцем. Так колись робила моя мама. М’ясні продукти коптимо самі. На стіл, окрім освяченої їжі, обов’язково поставлю холодець і кров’янку. Без них Великодня не буває”, – додає Поліна.
Леся Кирилович із Калуша на Івано-Франківщині ходить до церкви з кошиком, якому понад 40 років. Дістався у спадок від матері.
Цікаві факти про Великдень
  • ФАКТ №1
  • ФАКТ №2
  • ФАКТ №3

Православний Великдень зазвичай святкують у період з 4 квітня по 8 травня. На 4 квітня припадав Великдень 2010-го, 1915-го та 1668 року. 2024 року святкуємо 5 травня.

2013 року в місті Харцизьк Донецької області спекли паску, вага якої становила 2,8 т. Готували здобу три доби. Збирали за принципом конструктора з 1250 прямокутних сегментів, що їх випікали у спеціальних формах. Загалом на гігантську паску пішло: понад 1,5 т борошна, 7500 яєць, 300 кг родзинок, 35 кг дріжджів, 3 кг ваніліну.

Найбільше шоколадне великоднє яйце виготовили в Ужгороді 2009 року. Кондитери поєднали чорний і білий шоколад. Вага яйця була 30 кг, висота – 1 м.

  • ФАКТ №4
  • ФАКТ №5
  • ФАКТ №6

Єдиний у світі Музей писанки – в місті Коломия Івано-Франківської області. Колекція налічує понад 12 тис. писанок і декоративних яєць. Найдавнішій писанці – 500 років, її знайшли під час археологічних розкопок у Львові.

1,5 млн шт. пасок у середньому продає мережа супермаркетів “АТБ” протягом Великоднього тижня. Тут можна знайти здобу на будь-який смак та гаманець. Паски затребувані серед покупців на Великдень та ще тиждень після нього.

Инстаграм “АТБ”

До трійки найпопулярніших продуктів напередодні Великодня входять яйця, борошно та паски. Також лідерами продажу перед святом у мережі “АТБ” є ковбаси, масло, дріжджі, цукор, родзинки. А ще серветки та товари з тимчасового асортименту, завезені спеціально до свята: форми, посипка та прикраси для пасок, великодні фігурки, листівки, рушники, скатертини тощо.

Сайт “АТБ”
Рецепти паски з історією, а продукти – з рідненького АТБ
Паска є ключовим елементом великоднього кошика, символізує воскресіння Христа. Багато українців випікає їх самостійно. Пропонуємо приготувати здобу за рецептами, яким понад 100 років. Також за рецептом із тіктока, що зібрав 8,2 млн переглядів.

А всі продукти для приготування пасок можна придбати в народній мережі супермаркетів АТБ.
“Кочубеївська” часів гетьмана Мазепи
Старовинний рецепт цієї паски відшукали наукові працівники національного заповідника “Гетьманська столиця”. Його використовувала родина генерального судді Василя Леонтійовича Кочубея у XVII ст.
Продукти для тіста:
● 2 склянки молока
● 2 кг борошна
● 100 г дріжджів
● 20 жовтків
● 500 г цукру
● 400 г вершкового масла
● ваніль
● родзинки
Приготування “Кочубеївської” паски:
  • 1
    Склянку молока закип’ятити й заварити 200 г борошна, постійно помішуючи дерев’яною ложкою.
  • 2
    Ще в одній склянці теплого молока розвести 100 г дріжджів (у давнину використовували запарений хміль) та 200 г борошна. Залишити на 10 хв.
  • 3
    З’єднати обидві маси, перемішати, накрити рушником і залишити на 2 год.
  • 4
    Окремо збити 20 жовтків та 500 г цукру, половину цієї маси влити в тісто і додати 500 г борошна. Тісто добре вимісити й залишити підходити на 1 год.
  • 5
    Через годину залити другу половину маси, додати 1 кг борошна, вимісити тісто так, щоб відставало від рук.
  • 6
    Потім поступово влити 400 г розтопленого вершкового масла, дати трішки підійти, додати ваніль та розпарені родзинки.
  • 7
    Форми для випічки обмазати вершковим маслом, обсипати борошном і викласти тісто. Випікати паски 45 хв.
Сирна паска родини Грушевського
У родині історика, голови Центральної Ради Михайла Грушевського готували сирну паску. Лист його доньки Катерини до двоюрідної сестри з чотирма рецептами зберігається в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського в Києві.

Пропонуємо приготувати сирну паску за одним із варіантів.
Продукти:
● 450 г кисломолочного сиру
● 450 г вершкового масла
● 450 г сметани
● 5 яєць
● цукор за смаком
● ваніль
Приготування:
  • 1
    Усі продукти змішати й розтерти до однорідної маси.
  • 2
    Поставити масу на вогонь. Постійно помішувати, але не дати закипіти.
  • 3
    У посудину викласти кілька шарів марлі, вилити суміш.
  • 4
    Трохи відтиснути й перекласти у спеціальну форму для сирної паски.
Пухка паска з тіктока
Рецепт розмістила Оксана Пойшла у березні 2023-го. Відео зібрало мільйони переглядів.
Для опари знадобиться:
● 240 г вершків 30-36%
● 35 г дріжджів
● 3 ст. ложки цукру
● 170 г борошна
Тісто:
● 3 яйця + 3 жовтки
● 250 г цукру
● 680 г борошна
● 130 г вершкового масла
● 40 г апельсинових цукатів
● 40 г фруктових цукатів
● 100 г родзинок
● цедра 1 апельсина
Приготування:
  • 1
    Готуємо опару, залишаємо на 20-30 хв. підніматись у теплому місці.
  • 2
    Збиваємо яйця з цукром у легку піну, додаємо опару, перемішуємо.
  • 3
    Додаємо борошно двома частинами та вимішуємо густе тісто.
  • 4
    Додаємо м'яке вершкове масло, добре вимішуємо тісто. Має стати гладеньким і еластичним.
  • 5
    Ставимо тісто підніматись у тепле місце на 1-1,5 год.
  • 6
    Викладаємо тісто на змащену олією поверхню, посипаємо начинкою, скручуємо рулетом. Ставимо підніматися ще на 30 хв.
  • 7
    Розкладаємо тісто у форми, залишаємо на 20-30 хв.
  • 8
    Випікаємо в духовці 35-50 хв. за температури 180 градусів.
Мирослава БОНДАРЕНКО Редакторка
Любов КАРНАРУК Авторка
Юлія ІЛЬЧЕНКО Продакшн
Олена ПЕТІК Коректорка
О.К. Дизайнер
Над спецпроєктом працювали:
Матеріал підготовано за підтримки: